Довідник афериста

Автор: Максим Опанасенко, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо», спеціально для тижневика ZIK №9 (8 березня 2012р.)

Міністерство освіти вивело новий товар на ринок бізнесу на дітях, який воно саме і плекає. «Свідомо» вже не раз розслідувало, як за допомогою міністерства серед школярів створювали підвищений попит на книжки, а право продавати ці підручники одночасно передавали близьким до МОНу видавництвам. Новий товар гарантовано матиме успіх у подібній бізнес-схемі.

Як заробити понад 13 млн грн на порожньому місці?

«У планах міністерства – підготувати безпрецедентну книгу “Довідник абітурієнта”. Його не видавали п’ять років», – першою маркетинговий хід зробила прес-служба Міносвіти.

«Його вже видано. Там міститься вся потрібна для абітурієнтів інформація. І, звісно, ми широко прорекламуємо його серед вступників», – підігрів ринок уже міністр Дмитро Табачник в інтерв’ю газеті «Сегодня».

А про можливість купити книгу оголосив… Правильно – приватний видавничий дім «Освіта». Якщо купувати через сайт видавництва, ціна – 38 грн.

Що в «Довіднику»?

Журналісти вирушили по товар на найбільший книжковий ринок України – київську «Петрівку». «41-й ряд, підходьте», – скориставшись номером телефону на сайті «Освіти», ми зв’язалися з їхнім торговельним агентом.

Що відразу впало у вічі – на палітурці підкреслено офіційний статус продукту. «Міністерство освіти й науки, молоді та спорту» та «офіційне видання» – такі слова прикрашають зелене тло «Довідника». На першій сторінці вказано авторів: директор департаменту вищої освіти міністерства Ярослав Болюбаш і головний експерт цього департаменту Алла Рибалко. З другої сторінки до читача привітно всміхається міністр освіти Дмитро Табачник і звертається до абітурієнтів з напутнім словом. І жодної згадки про видавництво, яке продає книгу.

«Довідник абітурієнта» поділено на чотири частини. Перша – наказ міністра про умови вступу до університетів у цьому році. Друга – власне база всіх українських вузів з адресами, телефонами, сайтами. Третя – програми всіх предметів тестування у школах. Четверта – особливості вступу до вишів для дітей-пільговиків і 110 найпоширеніших серед вступників запитань із відповідями фахівців Міносвіти.

Скільки грошей «Освіта» заплатила за підготовлену міністерськими чиновниками книгу? Із цим запитанням ми звернулися до МОНМС. І отримали таку відповідь від заступника міністра Євгена Суліми: «Жодного контракту між Міністерством освіти та видавничим домом “Освіта” немає. Ціну на довідник визначає видавництво».

Може, підготовка книги – приватна ініціатива Ярослава Болюбаша й Алли Рибалко, вони робили її вночі й отримали за це приватні гонорари? Ми запитали про це безпосередньо в директора департаменту вищої освіти Міносвіти, прізвище якого зазначено в «Довіднику».

– Я гонорарів за таку роботу не беру ще з радянських часів, – каже Болюбаш. – Замість них видавництво пообіцяло мені 50 примірників. Хочете, я Вам подарую один?

– Ні, дякую. У мене вже є. А чи буде розміщено довідник десь безкоштовно? Це ж державна інформація, офіційна…

– На жаль, ні. Вони, звісно, поспішили використовувати назву міністерства. Ми ж просто радимо цю книгу, вони гриф отримали. Та в Міносвіти немає грошей на такі ініціативи. Але книга дуже хороша, абітурієнти будуть вдячні.

Що ж це за видавництво, для якого міністерство безкоштовно підготувало книгу, котра матиме серед абітурієнтів чималий попит?

Хто на цьому заробить

Видавничий дім «Освіта» вже неодноразово потрапляв у поле зору ЗМІ. Торік у грудні це видавництво за сприяння іншої поважної державної установи – Українського центру оцінювання якості освіти, який організовує тестування у школах, – видало збірники для підготовки до цього тестування. Їх зазвичай розповсюджували безкоштовно через сайт УЦОЯО. Цього ж року вирішили продавати по 58 грн за комплект з одного предмета. Видавництво отримало шанс заробити понад 60 мільйонів гривень, заплативши УЦОЯО за роботу 167 тис. грн!

З огляду на загальну кількість абітурієнтів цього року – понад 350 тисяч, – «Освіта» може заробити на «Довіднику» понад 13 млн грн. При цьому витрачатися на будь-які гонорари авторам узагалі не доведеться – весь робочий час співробітників Міносвіти оплачується з держбюджету як зарплатня…

Належить видавничий дім «Освіта» Тамарі Ткаченко. Раніше вона була генеральним директором однойменного Державного спеціалізованого видавництва «Освіта», яке перебуває у підпорядкуванні Міносвіти і щороку друкує підручники для мільйонів школярів.

Окрім того, Тамара Ткаченко входила до різних груп і комісій Міносвіти – від журі на звання «Учитель року» до визначення найкращих авторів підручників для шкіл. Ще вона відома провалом друку посібників у 2010-му. Тоді Міносвіти мало випустити нові підручники для 10-класників. Минуло більше року, учні перейшли в 11 клас, але деяких підручників не завезли досі. Тоді Тамара Ткаченко заступилася за міністра освіти Дмитра Табачника, на якого журналісти повісили відповідальність за зрив друку, і заявила: в її видавництва просто… закінчився папір. Із посади вона пішла навесні 2011-го – і стала директором ТОВ «Видавничий дім “Освіта”».

Якщо уважно перечитати всю інформацію дрібним шрифтом на останній сторінці «Довідника абітурієнта-2012», можна помітити ще одну цікаву деталь. Безпосередньо друком книжки займалося харківське підприємство ТОВ «Побутелектротехніка». Саме йому Міносвіти замовляло друк деяких підручників для 11-класників минулого року. У грудні 2011-го Рахункова палата викрила зловживання на цьому підприємстві.

У звіті Рахункової палати зазначено: «МОНМС не перевірило виробничих потужностей переможця тендерних процедур із надання поліграфічних послуг ТОВ “Побутелектротехніка”, яке виявилося фактично посередником, а не виконавцем замовлення. Тому після випуску десяти найменувань підручників на рахунку підприємства залишилося від 66% до 84% отриманих коштів, що призвело до додаткових витрат із бюджету на суму 5,9 млн грн».

Прямого зв’язку керівництва «Побутелектротехніки» з Міносвіти ми не знайшли. Але свої гроші з гаманців батьків абітурієнтів на простому посередництві підприємство витягнуло і цього разу.

Що робити?

Таке нахабне заробітчанство Міносвіти, яке, до того ж, цілком підпадає під кримінальне переслідування, вже викликало відповідну реакцію у абітурієнтів та їхніх батьків. «Довідник» уже з’явився у вільному доступі в Інтернеті. Тож якщо не хочете підживлювати своїми грішми відверто корупційну схему, набирайте у Google «Довідник абітурієнта-2012» – і користуйтеся на здоров’я.