Депутатська меншість у Кримському парламенті, занепокоєна тим, як російська мова витісняє інші мови з місцевих державних засобів масової інформації, вимагає, аби українська та кримськотатарська мови мали у тій галузі не менші права та можливості, ніж російська.Депутати у парламенті Криму вимагають, аби в державних ЗМІ було більше української та кримськотатарської мов.
Депутатська меншість у Кримському парламенті, занепокоєна тим, як російська мова витісняє інші мови з місцевих державних засобів масової інформації, вимагає, аби українська та кримськотатарська мови мали у тій галузі не менші права та можливості, ніж російська.
Однак депутатська більшість у Верховній Раді Криму заявляє про економічну недоцільність таких кроків і закликає споживати інформацію тією мовою, яку, як вона каже, розуміють усі, тобто російською.
Трьох мов вимагає закон
Депутат кримського парламенту, перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров каже, що згідно з Конституцією Криму, яка гарантує рівні можливості для розвитку української, кримськотатарської та російської мови, інформація на офіційному сайті Верховної Ради Автономної республіки Крим, а також у парламентській газеті “Кримскіє ізвєстія” має подаватися у рівнозначному об’ємі вказаними трьома мовами.
На його думку, публікація у цих ЗМІ абсолютної більшості матеріалів російською мовою порушує норми Конституції автономії.
За словами пана Чубарова, логічно було б забезпечити тримовний статус для всіх кримських ЗМІ, що існують на гроші платників податків. Принаймні, в обсягах, пропорційних національному складу автономії. Чубаров каже, що надіслав листа з тією вимогою до голови Кримського парламенту, але не дуже сподівається на швидкий і позитивний результат.
“Влада взагалі не думає про мови – влада думає про те, щоб забезпечити собі кілька зручних засобів масової інформації. При цьому влада розуміє, що їй буде достатньо, щоб ці ЗМІ функціонували російською мовою. Владу не турбує мовний стан інших спільнот”.
Державна мова і економічна доцільність
На сайті кримського парламенту справді є і українська, і кримськотатарська сторінки. Але перша оновлюється із значним запізненням, а друга взагалі майже не поповнюється інформацією.
На сайті ж кримського уряду кримськотатарська та українська сторінки взагалі не працюють. Голова парламентського комітету із зв’язків з громадськістю, представник Партії регіонів Єфим Фікс в інтерв’ю Бі-Бі-Сі заявив, що пан Чубаров не у повній мірі володіє ситуацією. За його словами, в газети “Кримскіє ізвєстія”, що виходить 5 разів на тиждень, є щотижневий україномовний додаток, а сайт недобирає матеріалів українською та кримськотатарською через затримку перекладачів.
Як заявив пан Фікс, влада не проти і навіть за те, щоб створювати україно- та кримськотатарськомовні версії існуючих ЗМІ, але лише за умови їхньої економічної доцільності.
“Ми ж не можемо взяти бюджетні гроші і направити їх на випуск газет, які не будуть користуватися попитом. Який попит? Ось у чому питання! Тим більше, що сьогодні російська мова як мова міжнаціонального спілкування сприймається всіма. А використовувати бюджет для дослідів, на мій погляд, не зовсім правильно”.
Тримовність як шлях до збільшення накладу
Директор україномовної агенції “Медіа-Крим” Олександр Пилипенко не погоджується із аргументами депутата Фікса, називаючи їх псевдоекономічними.
“Взагалі закон виконувати у 90% випадках прямо – економічно невигідно! Він своїм співгромадянам і виборцям фактично каже наступне: якщо ви вважаєте якусь норму закону недоцільною економічно для вас, вашої родини, ваших знайомих або вашого прошарку, не виконуйте її. Чи варто взагалі порушувати питання економічної доцільності, коли йдеться, я наголошую, про виконання прямих норм діючого законодавства?!”
Олександр Пилипенко наголошує на тому, що всі державні ЗМІ в Криму є збитковими, а тримовність ЗМІ могла б долучити до них нових читачів. Він також упевнений, що видатки на деякі ЗМІ є невиправдано великими. Так, на думку Пилипенка, на півтори мільйони гривень, що закладені у бюджет для Кримської інформаційної агенції, можна зробити не тільки її тримовну версію, а й створити окремі національні ЗМІ.
Журналіст каже, що паралельне використання трьох мов дало би ще один поштовх для розвитку в Криму української, а особливо, кримськотатарської мови, яка опинилась на межі зникнення.
