На вибори Президента уряд витратив 1 мільярд 152 мільйони гривень. На рекламу та свої штаби кандидати кинули, за оцінкою Союзу рекламістів, до 3 мільярдів гривень. Але значно більше доведеться заплатити нам.
За що? За те, що досі не навчилися цікавитися нашими державними фінансами. І голосами карати політиків, які при владі граються в робін гудів.
Варто поцікавитися бодай зараз.
Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо» (Київ), лютий 2010
На вибори Президента уряд витратив 1 мільярд 152 мільйони гривень. На рекламу та свої штаби кандидати кинули, за оцінкою Союзу рекламістів, до 3 мільярдів гривень. Але значно більше доведеться заплатити нам.
За що? За те, що досі не навчилися цікавитися нашими державними фінансами. І голосами карати політиків, які при владі граються в робін гудів.
Варто поцікавитися бодай зараз.
Що з пенсіями?
«Не станьте жертвою шахраїв!». Так Пенсійний фонд на своєму офіційному сайті закликає не ловитися на пропозиції в Інтернеті на зразок «розрахуємо розмір пенсій за гроші». Фонд нагадує: кожен може зробити це безкоштовно у будь-якому його відділенні.
Порахувати свою майбутню пенсію, за діючими нормами, справді може будь-хто. Але, мабуть, немає в країні людини, здатної передбачити, як довго сплачуватимуться нараховані пенсії.
Чому? Рахуйте. За даними, які отримало «Свідомо», у січні пошта та уповноважені урядом банки сплатили пенсіонерам 15 мільярдів гривень. До 25-го числа – згідно з законом, з гордістю наголосив спеціаліст, який давав ці цифри. Але ще він повідомив: на цю дату Пенсійний фонд зібрав внесків з усіх працюючих (плюс збори, які ми платимо при обміні валюти) на суму менше 6 мільярдів гривень. Тобто трохи більше третини від пенсій, які фонд сплатив.
То чи можна сподіватися на власну майбутню пенсію, а тим більше розрахувати її, коли вже сьогодні внесків не вистачає на виплати навіть нинішнім пенсіонерам? Це при тому, що, за прогнозом Інституту демографії, 2050-го, коли на пенсію мають піти сьогоднішні 20-річні, на 100 працюючих буде 139 пенсіонерів.
Годі й говорити про те, щоб частина наших внесків відкладалася на наш персональний рахунок, інвестувалася у державні цінні папери та росла, поки ми не вийдемо на пенсію. Закон про це ухвалено ще 2003 року. Всі уряди на словах визнають: тільки так можна зацікавити працівників сплачувати внески. Але з кожним роком шансів все менше. Дірка у Пенсійному фонді зростає.
Звісно, січень – завжди поганий місяць для збирачів податків. Мінімум днів десять країна стає недосяжною і для інспекторів Пенсійного фонду. А пенсії платити треба. Ось чому зазвичай фонд накопичує гроші заздалегідь. Тільки не цього разу. Чому?
Бо внески до Пенсійного фонду все менші і менші, порівняно з розміром пенсій, які доводиться сплачувати. Про цю дірку Пенсійний фонд припинив повідомляти. Весь уряд Юлії Тимошенко з початку кризи розкриває все менше цифр про здоров\’я економіки. Цифри Пенсійного фонду розсекретив Секретаріат Президента. За його даними, за весь минулий рік фонд сплатив пенсій на 166 мільярдів гривень, а зібрав внесків – на 100 мільярдів. Як в таких умовах можна було накопичити гроші на сплату пенсій у січні?
Звідки взялися гроші – це ще одна сумна історія.
Скільки назичили?
«Криза по суті вже завершилася», – заявила Тимошенко на останньому засіданні уряду. «Наша команда, всупереч економічній кризі, всупереч політичним протистоянням, всупереч руйнівній роботі, яку проводили всі гілки влади проти уряду, все ж таки країну від кризи врятувала».
Що означає «врятувала»? Економіка за минулий рік скоротилася на 15%. На стільки ж зросли ціни. У чому тоді досягнення? Прем\’єр всю кризу повторювала: нам вдається платити всі пенсії та зарплатню бюджетникам, навіть підвищувати їх, хоча нам казали, що це неможливо.
Це правда. Це було неможливо. До скарбниць держави у 2009 році надійшло менше податків. За даними, які «Свідомо» отримало в Національному банку, найбільше – на третину – впали надходження від податку на прибуток. Це коштувало скарбницям 14 мільярдів гривень. Так само впали доходи від мита на імпортні товари. Впали доходи від прибуткового податку з громадян. Від головного українського податку – на додану вартість.
Як же Тимошенко змогла? Про це весь час повідомляли її опоненти – Президент та Партія регіонів. Зараз, коли більшість цифр про державні фінанси таки стали відомі, виявилося – вороги не брехали.
Ось як уряд «врятував країну»:
1. Зібрав податки наперед. За даними Секретаріату Президента, за минулий рік так було отримано майже 4 мільярди гривень.
2. Не повернув експортерам податок на додану вартість. Коли товар вивозиться, уряд має повертати ПДВ. Так стимулюється експорт. Це дуже важливо для нашої економіки, бо ми експортуємо левову частину промислового виробництва. Саме через падіння експорту зупинялися чорна металургія та хімічна промисловість. Позбавивши експортерів компенсацій, уряд загальмував відновлення прибутків, робочих місць та притоку валюти. Зате це дозволило йому залишити у скарбниці 9 млрд. гривень.
3. Позичив. За минулий рік державний борг виріс на 60%. Це безпрецедентне зростання. Щоб його краще зрозуміти, подивіться на цю цифру так, як її дає Мінфін: «112 102 350,10 тис. грн.». Плюс 112 мільярдів боргу за рік! При цьому значна частина цих позик отримана на короткий період – до року. Тобто їх треба ось-ось повертати.
Відчуйте різницю
На виборах 2004 року команда Віктора Ющенка з Тимошенко включно критикувала Віктора Януковича за те, що він робить борги і на ці гроші задобрює виборців. За п\’ять років сторони помінялися місцями. Щоб зрозуміти, хто дорожче обійшовся країні, треба порівняти 2003-2004 роки, коли прем\’єром був Янукович, із 2008-2009, коли це крісло займала Тимошенко.
Як зростав державний борг
Що означає збільшення державного боргу для нас? Повертатися він буде з наших податків. При цьому держава не зможе фінансувати інші важливі для суспільства цілі. Наприклад, підприємцям не зможуть знизити оподаткування. Невідкладна заміна котелень, водопостачальних станцій, труб і далі відкладатиметься. Нові літаки та ракетний комплекс, якого вкрай потребує наша оборона, далі будуть недосяжними. Батьки, чиї діти потребують дорогого лікування, шукатимуть гроші самі. І перехід на накопичення пенсій на персональних рахунках тих, хто працює, теж знову відкладуть.
Зате нас чекає чергове зростання цін.
А ціни зростуть
Подорожчання товарів через стрибок долара вже позаду. Попереду – нове зростання житлово-комунальних тарифів.
Щоб зрозуміти, чому, варто відгадати одну загадку. За даними Держкомстату, минулого року по всій країні було оплачено 92,4% квитанцій за комунальні послуги. На Івано-Франківщині навіть більше – 96,7%. Але комунальні підприємства, яким ми оплатили усі послуги, лише за газ винні, як підрахували в Мінпаливенерго, понад 7 мільярдів гривень. Куди ж поділися гроші?
Відгадка сумна. Грошей, які платимо ми, не вистачає на оплату газу. А уряд весь час відкладає підвищення цін на газ для населення та комунальних підприємств. В принципі, він має доплачувати різницю (з наших же ж податків). Але й цього не робиться. Ось комунальні підприємства і нарощують борги. Особливо скрутна ситуація у столиці. Восени Тимошенко переконала «Нафтогаз України» до травня не вимагати з Києва гроші за газ і не відключати його, якщо він не платитиме. В результаті лише «Київенерго» завинило 1,7 мільярда гривень.
Як розрахуватися з цими боргами та покрити різницю між вартістю газу для нас і його вартістю на ринку? Можна й далі залазити в борги. Або підвищувати тарифи на комунальні послуги. Уряд продовжує триматися першого варіанту, але довго так тривати не може. В своєму останньому прогнозі Нацбанк назвав саме комунальне господарство найбільш ймовірним збудником інфляції.
Найгірше, що всі ці речі заважають підприємцям створювати нові робочі місця або підвищувати знижені за кризу зарплати. Дірки в бюджеті та Пенсійному фонді вимагають більше податків. Державні борги, які уряд зараз у гривнях набирає під 22% річних (банки не дають стільки!), вимагають більше податків. Борги за газ вимагають більше податків. Як підприємцям видряпуватися з кризи у таких умовах?
До речі, таку саму політику всю кризу проводила й опозиція. Більше пенсій, вищі зарплати, ширша соціальна допомога – Партія регіонів всю кампанію побудувала на ще солодших за бютівські обіцянках. Тепер прийшов час їх виконувати.
9 лютого, через два дні після другого туру, у парламенті розглядався закон про збільшення допомоги малозабезпеченим родинам. Регіонал Михайло Папієв написав його ще 2008-го року, але для ухвалення не вистачало голосів. Розуміючи, що Президентом став Янукович, Блок Тимошенко вирішив підтримати закон опонента, на виконання якого немає грошей.
Але закон, який збільшував допомогу приблизно 100 тисячам родин, знову не було ухвалено. Не вистачило 23 голосів. «За» натиснули кнопки БЮТ, Блок Литвина, комуністи, майже половина «Нашої України – Народної самооборони». А ось зі 172 депутатів Партії регіонів проголосували двоє. Навіть сам Папієв не голосував.
Чому? Автор закону (!) Михайло Папієв, не відвівши очей, відказав: «Тому що Мінфін давав різні оцінки, скільки треба грошей для виконання закону. Приймати отак, щоб сподобатися людям, – це не наша мета». Коментарі, очевидно, зайві.
Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо» (Київ), лютий 2010
