Автори: Денис Фазекаш, Володимир Феськов та Ярослав Гулан
Джерело: CorrupUA, 16 серпня 2016 року
У першій частині розслідування мова йшла про статки служителів Феміди у Господарському суді Закарпатської області. Цього разу ознайомимось із деклараціями суддів Ужгородського міськрайонного суду.
Віктор Данко, голова Ужгородського міськрайонного суду. Свою трудову діяльність розпочав з 2005 року – суддею Великоберезнянського районного суду. Із 2006 року працює в Ужгородському міськрайонному судді, який очолює з 2014 року.
Свого часу цей служитель Феміди повернув у власність Ужгорода сумнівно відчужену квартиру начальником Департаменту міського господарства Олексієм Касперовим. Однак апеляційний суд скасував рішення судді Данка і квартиру таки лишилась у чиновника.
Загальний дохід судді за 2015 рік склав 250 тис. 151 грн, з яких 247 тис. 384 грн – заробітна плата (приблизно 20 тис. 615 грн в місяць). Інші 2 тис. 766 грн суддя заробив викладацькою діяльністю. Дружина Віктора Данко отримала дохід за рік 17 тис. 820 грн.
У власності судді земельна ділянка на 1000 кв. м. При цьому у дружини Віктора Данка – 6 ділянок загальною площею 2 717 кв. м (по 795; 800; 100; 108; 42; 872 кв. м). Також, дружина володіє будинком загальною площею 189,1 кв. м, в якому, очевидно, проживає й суддя.
Натомість транспортом в сім’ї володіє тільки Віктор Данко. Мова йде про “Шкоду Супер” 2007 року випуску та “Сузукі Сх4” 2007 року. Утримання майна судді обійшлось в 2015 році в 24 тис. грн. В цей час дружина судді витратила 19 тис. грн, що на 1 тис. 180 грн більше від отриманого за рік прибутку. Іншими словами, дружина Віктора Данка в 2015 році витратила більше ніж заробила.
Наталія Дергачова – суддя, яка приїхала в Ужгород із зони АТО. Народилася у Луганську. Ще в 2014-ому році вона була суддею Антрацитівського міськрайонного суду. Але через війну на сході України покинула це місто. У лютому 2015-го Указом Президента переведена на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду.
Суддя на Закарпатті відома тим, що влітку минулого року відмовила у прийняті позовної заяви щодо скасування рішення міськради, яким депутати затвердили зміни до Генерального плану Ужгорода. Відтак це обурило громадських активістів, які влаштували під судом акцію протесту.
За перший рік роботи на Закарпатті заробила 174 тисяч 353 гривні. З цієї суми 170 тисяч 817 гривень – зарплата (приблизно 14,2 тисячі в місяць). Після переїзду суддя Дергачова втратила в зарплаті десь тисячу гривень (15,2 тисячі в місяць заробляла згідно декларації за 2014-ий).
Минулого року суддя отримала 3 тисячі 536 грн як тимчасову допомогу переселенцю із зони АТО.
У декларації про доходи за 2015-ий рік суддя Дергачова не вказує, що володіє нерухомістю. Хоч у декларації за 2014-ийвказувала, що вона та її родина мала дві квартири.
Згідно з інформації Довідки із реєстру нерухомості, вона мала квартиру у містечку Добропілля (Донецька область) – 93,5 кв.м. та у Криму – смт. Приморське, що біля Феодосії,– 44,9 кв.м.
Щоправда, згідно декларації за 2014-ий рік, вона та її родина отримала 150 і 300 тисяч як дохід від відчуження нерухомості. Уточнити, чи це дійсно гроші від продажу майна на окупованій території, ми не змогли. Хоча прохання про коментар було нами доставлено через канцелярію, помічник судді відмовився повідомляти, чи взагалі слід чекати відповіді на ці питання.
У декларації суддя вказала, що має повнолітню доньку. Згідно з декларації, донька отримала 1 тисячу 314 гривень як тимчасову допомогу переселенцю.
Віталій Малюк – суддя Ужгородського міськрайонного суду з 2009-го року. У вересні 2015-го року Верховна Рада мала призначити його на цю посаду безстроково, проте вийшов спротив: громадські активісти звернулися до депутатів Верховної Ради з проханням не призначати його суддею безстроково через справу щодо протестувальників забудови площі Народної в Ужгороді.
Окрім того, суддя Малюк розглядав скандальну справу організатора мережі лжекредитних організацій Максима Островського, якого звинувачували у шахрайстві, що до чого були неоднозначні оцінки громадськості.
Відтак у вересні минулого року ще тодішній спікер Володимир Гройсман закликав громадськість перевірити суддів, яких ВККСУ висунула на посаду безстроково, перед їхнім можливим призначенням парламентом.
У 2015-у році суддя Малюк заробив 195 тисяч 113 гривень. З них зарплата – 189 тисяч 806 гривень, а це, якщо розділити на 12, – приблизно 15,8 тисяч в місяць. Що цікаво, в 2014-ому зарплата була більша – 17 тисяч.
Ще 5 тисяч 307 гривень суддя отримав у вигляді страхових виплат.
З майна у останній декларації суддя Малюк вказав лише автомобіль Mitsubishi Lancer (2009).
Все інше майно задекларовано на ім’я його родини: дружину, двох донечок, матір та батька.
Його родина минулого року заробила 59 тисяч 317 гривень. В 2014-ому вони заробили значно більше – 308 тисяч 628 гривень.
На родину записано два будинки – 58,7 та 345,2 кв. м., дві земельні ділянки – 599 та 661 кв. м. та два автомобіля – Skoda Fabia (2008) та Skoda Octavia (2013).
Михайло Ротмістренко – суддя Ужгородського міськрайонного суду з жовтня 2009 року. Що цікаво, став суддею досить скоро після університетських парт – закінчив виш у 2006-ому, за три роки до призначення. У березні 2015-го Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала Михайла Ротмістренка обрати безстроковим суддею.
30 травня 2013 року проти нього відкрили дисциплінарне провадження.
Живе суддя на одну зарплату, яка за рік склала 160 тисяч 73 гривень. Це, якщо розділити на 12, виходить приблизно 13,3 тисяч гривень в місяць.
У своїй декларації суддя вказав, що володіє земельною ділянкою у 5 тисяч кв. м. І все. Більше ніякої інформації про нерухомість не вказано. Аналогічно нема інформації про нерухомість і у декларації судді за 2014-ий рік.
Оксана Монич – у березні 2004-го року Верховна Рада обрала її суддею Ужгородського міськрайонного суду безстроково.
Серед громадськості відома тим, що розглядала резонансну справу щодо легітимності керівництва Ужгородської міської ради, яке приступило до роботи з періоду Революції Гідності (2014 рік) і до виборів у жовтні 2015. Саме суддя Монич у жовтні 2015 року дійшла висновку, що рішення депутатів Ужгорода про призначення першого заступника міського голови, заступника міського голови, керуючого справами виконкому було протиправним.
Живе суддя Монич на одну зарплату – приблизно 20,3 тисячі в місяць або 244 тисяч 141 гривень у рік. Порівняно з 2014-м, її зарплата стала трохи більшою, оскільки у 2014-ому отримувала 19 тисяч в місяць.
Згідно декларації про доходи за 2015-ий рік, на неї задекларовано 500 кв. м. земельної ділянки та автомобіль Honda CR-V (2008). Більше ніякої інформації немає.
На її родину задекларований будинок в 230 кв. м. Що цікаво, більше ніяких відомостей про її родину, чоловіка та сина, нема. Вони подавати відомості про себе відмовилися – нібито на підставі рішення Конституційного суду від 20 січня 2012 року.
За минулий рік роботи суддя Деметрадзе загалом отримав 157 616 гривень: 152 928 грн як зарплату та 4 671 як дохід від співпраці із Національною школою суддів України. Серед членів родини суддя вказав лише малолітню дитину, тож ні доходів, ні інших активів у доньки судді не вказано.
Володіє Тамаз Деметрадзе квартирою у центрі міста на 64,1 кв. метри.
Згідно з довідки із Реєстру нерухомості, оселя – в іпотеці. Власне у декларації суддя вказав, що за рік у нього пішло 11 550 грн на погашення кредиту та 4 994 грн на погашення відсотків. Ще вказана сума на 11 151 грн у пункті декларації “витрати на утримання нерухомості та транспорту”. Щодо останнього, то у власності судді значиться автомобіль “Хонда Цівік” 2007 року випуску.
Олексій Леміш. Кар’єру служителя Феміди почав у 1993 році у Кривому Розі. Із 1996 року – працює на цій посаді в обласному центрі Закарпаття.
У 2015 році жив з дружиною на одну, свою зарплату, що склала за 12 місяців 212 468 грн. У власності судді – ділянка на 595 кв. метрів. У його дружини землі трохи менше – 483 кв. метри. І дружина, яка немає доходу, володіє просторим будинком – на 405 кв. метрів.
У власності судді – автомобіль “Опель Вектра” 2007 року. Цінних паперів чи фінансових зобов`язань суддя Леміш та його дружина торік не мали.
Оксана Світлик, одна з наймолодших суддів Ужгородського міськрайонного суду за стажем роботи. Свою трудову діяльність вона розпочала в 2014 році.
Загальний прибуток отриманий суддею в 2015 році становить 172 тис. 196 грн, з яких 167 тис. 728 грн – заробітна плата (приблизно 13 тис. 977 грн щомісяця). У попередньому році нею зароблено на 1 тис. 170 грн менше. Інша частина доходу 2015 року – страхові виплати в сумі 4 тис. 468 грн.
Суддя володіє нерухомим майном у вигляді земельної ділянки загальною площею 970 кв. м; житловим будинком в місті Ужгород – 89,1 кв. м; та квартирою в 63,2 кв. м.
Рухомим майном судді є автомобіль “Тойота Ауріс” 2008 року випуску.
Алла Сарай працює суддею Ужгородського міськрайонного суду 4 роки, розпочавши діяльність у 2012-му році.
Ця суддя стала відомою тим, що на підставі її рішення на свою посаду повернувся міський голова Ужгорода Віктор Погорелов, якого депутати звільнили з посади на хвилі Революції Гідності.
Дохід судді у 2015 році розміром у 190 тис. 682 грн складається із заробітної плати – 188 тис. 459 грн ( приблизно 15 тис. 705 грн щомісяця) та 2 тис. 222 грн за викладацьку діяльність в Ужгородському національному університеті. До слова, в 2014 році Алла Сарай отримала на 18 тис. 778 грн меншу заробітну плату, однак її викладацька діяльність принесла на 1 тис. 776 грн більше.
Значно успішніше в отриманні доходу виглядає чоловік – Роман Сарай. Його загальний річний дохід в 2015 році склав 1 млн 177 тис. 380 грн. Значно вищий дохід на 245 тис. 278 грн ним було отримано в 2014 році. Левова частина доходу складає підприємницька діяльність, в 2015 році вона принесла 965 тис. грн (в 2014 році – 943 тис. грн). Інші кошти отримані як заробітна плата – 92 тис. 342 грн (в 2014 році – 473 тис. 327 грн) та дохід від викладацької діяльності – 12 тис. 529 грн (в 2014 році – 6 тис. 330 грн).
Алла Сарай не володіє нерухомим майном, однак її чоловік має три земельні ділянки загальною площею 1317 кв. м (117; 800; 400 кв. м); а також дві квартири площею 77,6 кв. м та 55,5 кв. м.
З рухомого майна суддя володіє автомобілем “Форд Фієста” 2007 року випуску, а її чоловік двома автівками: “Форд Мондео” 1999 року випуску та “БМВ 520і” 2004 року випуску.
Також Роман Сарай має значний внесок до статутного капіталу юридичної особи, що становить 5 млн 102 тис. 404 грн.
Аналіз декларацій решти суддів Господарського суду Закарпатської області, а також суддів Ужгородського міськрайонного суду читайте незабаром у наступних частинах розслідування.