Чому на вулицях мало інвалідів

Автор: Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Тетяна Закордонець, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань», 4 травня 2011 року

У 2009 році Рівненське агентство журналістських розслідувань висвітлювало проблему недоступності у Рівному. Маломобільні групи населення – інваліди, пенсіонери, вагітні, мами з дитячими візками чи просто люди, які зламали ногу, не можуть вільно пересуватися по рідному місту.

А у Рівному, за словами голови Рівненського обласного об’єднання «Союз організацій інвалідів України» Віктора Ольховика, зареєстровано 15 тисяч 700 інвалідів, у Рівненській області – 68 тисяч.

Ще у 2009 році голова Рівненського товариства інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату Петро Буткевич розповідав:
– Доступність починається з квартири. Інвалід на візку не має змоги виїхати з квартири, тому що там є сходинки. А виїхавши на вулицю інвалід стикається з іншою проблемою – дорога. Скажімо там ями, тротуари, немає на тротуарах з’їздів. На кожному перехресті потрібно, щоб були з’їзди, на якому людина на візку могла б з’їхати безпечно, щоб вони з нормальним ухилом були, щоб людина не перевернулась. А в нас немає цих з’їздів з тротуарів.

У 2009-му журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань обійшли десятки різних міських установ та ЖЕКів. Серед них і ті, які, згідно міської програми до кінця 2010 року, мали бути пристосовані до потреб інвалідів-візочників. Жоден з цих закладів не був належним чином пристосований, хоча гроші на це потрачені. Це підтвердив ще у 2009-му заступник міського голови Рівного Олексій Хмилецький:
– Рішенням сесії була запланована сума 42 тисячі. На сьогоднішній день, практично ці гроші вкладені у фінансування. За рахунок бюджету і комунальних підприємств, які є в цьому переліку.
Тобто 42 тисячі потрачені, а доступності не додалося. Ось перелік цих установ: Міське управління містобудування та архітектури, Міське управління житлово-комунального господарства, Міський відділ з надання населенню субсидій, Територіальний центр з обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян, всі комунальні рівненські ЖКП, Житлово-експлуатаційне об’єднання житлово-будівельних кооперативів, Виконком міської ради.

У 2010 журналісти знову обійшли ці об’єкти. Нічого не змінилося.
Правда біля міськвиконкому з’явився невеличкий заїзд, хто про нього знає, той знайде, бо вказівок як його знайти немає. Однак як і раніше залишився бутафорський псевдо пандус. Під час перевірки у 2009-му році черговий з міськвиконкому не зміг на нього вивезти журналіста на візку.
– Той хто дійсно формально віднісся буде покараний. Я вам доповім в якій ступені це покарання буде, – обіцяв у 2009 році міський голова Рівного Володимир Хомко.

За півтора роки практично нічого не змінилося у доступності до комунальних закладів і ніхто не був покараний за кошти, витрачені на бутафорні пандуси.

– Змінилось лише наступне, – розповідає Володимир Хомко, – ми, кожній організації в якій немає відповідного пандусу або, наприклад, коли пандус зробити неможливо з технічних причин, зобов’язали поставити кнопку виклику. Наприклад, БТІ у нас на четвертому поверсі, найти приміщення під БТІ нове – неможливо, то з БТІ домовились так: кнопка виклику внизу, людина або дзвонить по телефону і їм вигідніше виїхати на будинок та обслужити, або спускається відповідна служба, так як у міськвиконкомі, і допомагає візок занести у фойє.

Володимир Хомко каже, що приймає інвалідів-візочників на першому поверсі міськвиконкому, але пандусами всі заклади і установи технічно забезпечити не в змозі. Єдиний вихід – забезпечити кнопки виклику для інвалідів. Однак якщо ці кнопки поломані чи на них ніхто не відгукується міський голова просить скаржитись йому особисто:

– Якщо дасте мені інформацію, що десь не спрацювала, я зразу ж начальника ЖЕКа… тут же вживатиму заходи. Ви ж можете нікого не попереджуючи приїхати й перевірити. Не спрацювала – значить ми спрацюємо по-своєму. Допускаю, що з огляду на нашу ментальність десь не буде працювати. Будемо поправляти.

Голова Рівненського обласного об’єднання «Союз організацій інвалідів України» Віктор Ольховик ще у 2009 році став радником міського голови. Хоча з доступністю до комунальних закладів майже нічого не змінилося, але він надіється на краще:

– Зараз це повинно зрушитися з місця. Чому? Тому що була купа проблем у міського голови, я розумію його, він ніби прийшов по середині дороги (Володимир Хомко перший раз був обраний міським головою достроково, за два роки до чергових виборів – авт.), але спілкування йде, розуміння проблем є.

На підтвердження своїх надій Віктор Ольховик наводить приклад, коли міський голова допоміг вирішити проблему, яку допомогли створити його ж підлеглі:

– Відремонтували площу Театральну, зробили містечко оце підземне і зробили перехід. На стадії проектування не внесли забезпечення доступності. І мало того, ті шляхи, якими ходили слабозорі і незрячі люди були перекриті. І тому, коли це діло почали здавати, а як же ж здати, як пішли скарги, людям то неможна було ж пройти.

Тепер пішохідний перехід знову відкритий і користуються ним не лише незрячі люди. А Віктор Ольховик нарікає і на обласну владу:

– Нинішня влада, ну, я поки що, крім мера, не бачу, щоб в області приділялася увага інвалідам. Прикладом може бути навіть ситуація з ремонтом площі перед фасадом облдержадміністрації. Побудований пречудовий пандус – ухили, з нормами, але, як завжди, у нас не все до кінця. Знов не запросили представників інвалідів, які знають, що робити. Як до цього пандуса добратися ніхто ж не знає?

Супер сучасний пандус біля облдержадміністрації справді має один недолік. Не зрозуміло як до нього дістатися через високий бордюр. Начальник головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської облдержадміністрації Юрій Сідлецький каже, що не вистачило коштів, щоб зробити заїзд. Обіцяє доробити навесні. Але це виглядає так, що обласній адміністрації коштів на дороге пальто (ремонт площі із заміною плитки перед адміністрацією) вистачило, а на ґудзики (невеликий заїзд) до нього грошей забракло.

А у Рівненському міськвиконкомі все навпаки. Поки що придбали лише ґудзики (зробили невеликий заїзд до кнопки виклику, а потрібного пандусу немає).

– У всіх нових будівлях, де проекти погоджені зараз, вимагаємо, щоб все було зроблено по європейськи, – говорить Володимир Хомко. – Так зроблено в Златій Плазі, так зроблено в Метро і таке інше. В сучасних будівлях це зроблено для інвалідів, на жаль, цих будівель мало, я це визнаю, але іншого виходу ніж зробити кнопку виклику і забезпечити персонал, який допоможе інваліду потрапити до будівлі я не бачу.

Публікація підготовлена за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Вся відповідальність за зміст статті належить ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».