Звіт про дослідження
Опитування журналістів, що його провели у листопаді 2010р. Європейська дослідницька асоціація та громадська організація «Демократичні ініціативи молоді» на запит проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк, продемонструвало, що у більшості випадків влада реагує негативно або взагалі не реагує на опубліковані журналістські розслідування.
Звіт про дослідження
Опитування журналістів, що його провели у листопаді 2010р. Європейська дослідницька асоціація та громадська організація «Демократичні ініціативи молоді» на запит проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк, продемонструвало, що у більшості випадків влада реагує негативно або взагалі не реагує на опубліковані журналістські розслідування. Респонденти свідчать, що лише у 37.3 % випадків реакція влади – позитивною (публічне визнання фактів й спроби вирішити проблему), у 34.3% – негативна (тиск на редакцію, публічне звинувачення в поклепах тощо) та у 31,8% – реакція відсутня взагалі.
Правоохоронці продовжують ігнорувати матеріали журналістських розслідувань. За даними опитування, у 61% випадків оприлюднення розслідування не призвело до проведення офіційного розслідування. Трохи більше, ніж у чверті випадків (28%), матеріал зацікавив правоохоронців. Менше десятої частини розслідувань (8,5%) проводилися у співпраці з правоохоронцями. Значна частка (13,2%) розслідувань правоохоронними органами за фактами публікацій, як правило, затримуються або припиняються з невідомих причин.
|
Реакція влади на розслідування не є однаковою й може відрізнятись в залежності від теми розслідування, регіону проживання тощо. Однозначно можна стверджувати, що в більшості випадків журналістські розслідування не стають підставою для розслідування правоохоронними органами й найчастіше нічим не загрожують героям розслідувань. |
Поряд з цим, інтерес журналістів до розслідувань зростає: збільшилася кількість тих, хто розслідування провів, а також тих, хто провів їх більше, ніж три, протягом року. Збільшення кількості розслідувань відбувається за рахунок групи досвідчених журналістів, які об’єднуються в низку агенцій журналістських розслідувань, громадські організації або журналістські мережі.
|
Переважна більшість респондентів (74.7% ) вважають, що якісні розслідування, які відповідають стандартам, складають менше половини всіх наявних. |
Дослідження показало, що близько 630 журналістських розслідувань було проведено й опубліковано (переважна більшість журналістів провели 1-3 розслідування). У порівнянні з 2009р. кількість журналістських розслідувань збільшилася майже вдвічі (382 – у 2009 р.). Також збільшилася кількість проведених розслідувань одним журналістом (в середньому 4,1 розслідування у 2010р. у порівнянні з 2,4 у 2009р.)
Серед тем розслідувань переважали земельні питання, діяльність правоохоронних органів, політичні викриття, охорона здоров’я, питання екології та порушення прав людини. У категорії «інше» переважали корупція та свавілля влади на місцевому й національному рівнях, проблеми ЖКХ, соціальні пільги та підготовка до Євро-2012.
Що роблять журналісти після оприлюднення матеріалів?
Переважна більшість опитаних (87%) стверджують, що стежать за тим, що відбувається після оприлюднення розслідувань.
|
Більшість розслідувальників пасивно збирають інформацію щодо наслідків розслідувань. Найпопулярніші методи моніторингу реакції на публікацію – спілкування з героями публікацій та стеження за повідомленнями в пресі та ТВ. |
Моніторинг публікацій у пресі і спілкування з героями розслідування практикує половина опитаних (24.9% і 24% відповідно). Більш активні дії – подання офіційних запитів (21,2%), публікації в продовження теми (19,1%) та проведення громадських заходів (3,7%) разом здійснюють 44% опитаних.
З огляду на виявлену специфіку, можна припустити, що лише близько половини респондентів з усіх, які кажуть, що відстежують ситуацію, це дійсно роблять, докладаючи для цього власні зусилля (через запити, звернення, продовження теми, організацію або залучення до акції протесту, тощо).
Довідкова інформація:
Опитування журналістів проводили Європейська дослідницька асоціація та громадська організація «Демократичні ініціативи молоді» за запитом проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк (www.umedia.kiev.ua). Кількість респондентів – 320. Серед опитаних переважають журналісти, які працюють в друкованих виданнях, переважно в ЗМІ приватної форми власності регіонального рівня. Відношення респондентів жіночої та чоловічої статі 56,7% : 43,3%.
База респондентів складалась з трьох груп журналістів різних типів ЗМІ різних регіонів України: (1) початківців – учасників тренінгів з технології журналістських розслідувань; (2) журналісти, які проводять журналістські розслідування, в тому числі учасники конкурсу журналістських розслідувань 2008 та 2009 років; (3) досвідчені та визнані журналісти, в тому числі переможці конкурсів журналістських розслідувань.
