Чи має право журналіст фіксувати хід судового засідання у кримінальній справі на диктофон?
Чи має право журналіст фіксувати хід судового засідання у кримінальній справі на диктофон?
Відповідає Людмила Опришко – адвокат, медіа-юрист, медіа-тренер:
Відповідно до частини 2 статті 27 нового Кримінально-процесуального кодексу України:
“Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішенняпро здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні”.
Таким чином, як видно із зазначеної правової норми, за загальним правилом всі питання кримінального провадження, в тому числі і питання про обрання запобіжного заходу, в суді вирішуються у відкритому судовому засіданні, крім виключень, передбачених законом. Лише слідчий суддя має право вирішувати чи підлягає справа розгляду у відкритому чи у закритому судовому засіданні (а не прокурор і слідчий). Закрите судове засідання може бути оголошене лише з підстав, перерахованих вище. Однією з таких підстав є необхідність збереження охоронюваної законом таємниці, в тому числі, і таємниці слідства. Але, оскільки слідчий суддя у описаній Вами справі, розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу у відкритому судовому засіданні, очевидно, що на його (її) думку такий розгляд не ніс загроз для порушення таємниці слідства.
В будь-якому разі, якщо слідчий суддя вирішив розглядати справу у відкритому судовому засіданні – будь-яка стороння особа має право бути присутньою в залі судового засідання під час розгляду справи в суді.
Крім того, частина 6 статтті 27 КПК України передбачає, що “кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”.
Таким чином, Ваші дії в залі судового засідання по фіксуванню ходу розгялду справі на диктофон були правомірними.
Після завершення судового розляду справи і виходу суду до нарадчої кімнати Ви також мали право проводити фото-/відеозйомку осіб, присутніх у залі судового засідання. Це обгрунтовується положеннями частини 1 статті 307 Цивільного кодексу України, яка передбачає: “Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру”.
Відповідно, застосування слідчою до Вас фізичної сили (заламування рук) становить порушення законодавства України і містить ознаки перевищення наданих їй службових повноважень, а також ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.
І останнє. Нещодавно МВС України презентував брошюру – довідник по взаємодії міліціонера з медіа Подивіться, можливо Вам це знадобиться для підготовки статті:
http://www.telekritika.ua/doc/images/news/79242/10.pdf?
http://www.telekritika.ua/news/2013-02-19/79242
_______________________________________________________________________
Людмила Опришко – адвокат, медіа-юрист, медіа-тренер.
Має більш ніж 20-річний досвід адвокатської роботи в галузі цивільного, кримінального, господарського права, і, зокрема, інформаційних спорів, захисту авторських прав, захисту журналістів/ЗМІ у справах про захист честі, гідності, ділової репутації, про спростування інформації, захист приватності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інших.
Успішно представляла інтереси журналістів М. Вересня, О.Єльцова в українських судах, має успішний досвід ведення справ про доступ до інформації.
Спільно з юристами Л.Панкратовою та О.Бурмагіним у рамках діяльності ІРРП надає правову допомогужурналістам.
У співпраці з Л.Панкратовою виграла справу „Газета «Україна-Центр» проти України“ в Європейському суді з прав людини.
——————————————————————————
* Надсилайте ваші запитання у розділ “Консультації” на адресу: law.irrp.org.ua@gmail.com з темою листа “Питання юристу“.
