Автор: Оксана Фарина “Kyiv Post”, 1 червня 2012 року
Вода з бюветів досі залишається однією з найчистіших, показали дослідження, які провела газета Kyiv Post. Принаймні багато в чому кращою, ніж водопровідна. Однак міська влада не дбає про бювети належним чином. З близько 200 бюветів у Києві половина не працює.Після того, як вибухнув реактор на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, у Києві почали будувати бювети, щоб забезпечити столицю чистою питної водою з підземних водоносних горизонтів.
Автор: Оксана Фарина “Kyiv Post”, 1 червня 2012 року
Після запиту Kyiv Post “Київводфонд” почистив бювет у парку Тараса Шевченка від заліза, однак запах сірководню у воді залишився.
© (Костянтин Чернічкін)
Після того, як вибухнув реактор на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, у Києві почали будувати бювети, щоб забезпечити столицю чистою питної водою з підземних водоносних горизонтів.
Вода з бюветів досі залишається однією з найчистіших, показали дослідження, які провела газета Kyiv Post. Принаймні багато в чому кращою, ніж водопровідна. Однак міська влада не дбає про бювети належним чином. З близько 200 бюветів у Києві половина не працює.
«Бюветна вода найкраща», – вважає В’ячеслав Прокопов, професор Інституту гігієни та медичної екології імені Марзєєва.
Це друга частина із циклу статей про якість питної води в Києві. Матеріал про якість водопровідної води читайте тут.
За його словами, вода у київських бюветах подається з горизонтів 200 метрів завглибшки і більше. Вода на такій глибині добре захищена від хімічного та мікробіологічного забруднення. «Це природна вода хорошої якості, яка не потребує ніякої подальшої хімічного втручання, – каже Прокопов. – Вона в кращому випадку проходить через механічний фільтр і майже без обробки потрапляє в тару споживача.
Kyiv Post замовив незалежне тестування води у трьох київських бюветах, які розташовуються у парку Шевченка в центрі міста, на проспекті Гонгадзе, 20 (Виноградар) на правому березі Дніпра і на вулиці Бойченка, 12 (Дарниця) на лівому березі.
Мікробіологічний аналіз, який провела Лабораторія санітарної мікробіології Інституту гігієни та медичної екології імені Марзєєва 28 березня, показав, що вода в цих бюветах не містить шкідливих бактерій та мікробів. А випробування за хімічними показниками, яке здійснила Лабораторія іонного обміну та адсорбції університету «КПІ», підтвердило, що бюветна вода безпечна і фізіологічно повноцінна.
Однак не всі новини хороші.
Вода у всіх трьох зразках відібраних з бюветів мала сильний запах, який, за словами лаборантів, свідчить про високий вміст сірководню. Неприємний запах сірководню досить швидко випаровується з води, але може бути достатньою причиною, щоб відвадити людину від споживання цієї води. На цьому негативний вплив сірководню вичерпується, вважаю деякі експерти. Інші переконані, що сірководень шкідливий.
«Сірководень – це продукт життєдіяльності бактерій. В ньому немає нічого хорошого», – переконує Костянтин Загороднюк асистент професора Національного медичного університету імені Богомольця.
Аналізи показали також, що вміст заліза у бюветі у парку Шевченка перевищував норму у три рази. Частина експертів вважає, що надлишок заліза не несе загрози для здоров’я людини. Залізо, н аїхню думку, лише надає воді жовто-бурого кольору та неприємного присмаку, що, так само як у випадку із сірководнем, знижує привабливість такої води для споживачів. Проте Анна Цвєткова, координатор програми з води і санітарії громадської організації «МАМА-86», каже, що існують й інші негативні наслідки надмірної кількості заліза.
«Регулярне вживання води із надлишком заліза може викликати алергічні реакції, захворювання крові, гіпертонію і передчасне старіння шкіри», – каже біолог, додаючи також, що залізо шкідливо впливає на клітини печінки, призводячи до їх руйнування.
Kyiv Post повідомив про свої результати усі інстанції, які відповідають за якість води в у бюветах.Санітарно-епідеміологічна служба міста Києва, яка здійснює державний нагляд за якістю питної води, відповіла, що не бачить сенсу говорити про результати цих аналізів, оскільки проби води відбирали не працівники санстанції. Наскільки правильно журналісти Kyiv Post відібрали зразки води, читачі можуть пересвідчитись, переглянувши наступне відео.
Як журналісти Kyiv Post відбирали проби води у бюветах і криницях
Муніципальне підприємство «Київводоканал», на яке покладено обов’язок здійснювати виробничий контроль води у бюветах, запевнило, що відповідає лише за технічний стан бюветів, а не за якість води в них.
Нещодавно засноване комунальне підприємство «Київводфонд», на балансі якого знаходиться 184 із 204 київських бюветів починаючи з початку цього року, відповіло, що порушення якості води у бюветі у парку Шевченка були виявлені і успішно усунені ще у березні цього року. Після запиту Kyiv Post, Київводфонд перевірив бювет знову і закрив його на кілька днів для ремонту і промивки.
Kyiv Post провів повторний аналіз води 24 травня і пересввідчився, що вміст заліза у бюветі зменшився з 0,75 міліграм до 0,04 міліграм на кубічний дециментр, що значно нижче верхньої межі норми.
Разом з тим, сильний запах сірководню у воді з бювета у парку Шевченка залишився.
Керівництво «Київводфонд» запевнило, проблема надлишку сірковорню в бюветах вирішується за допомогою додаткових фільтрів, але не пояснило, чому ці фільтри не встановлюються на бюветах.
Експерти вітчизняної компанії «Екософт», яка спеціалізується на водоочисному обладнанні, підрахували, що фільт для очистки води від сірководню для одного бювету коштує $150-$170. Додаткові $280 на рік потрібні на заміну картриджів та обслуговування фільтрів. Разом це $450, що виглядає прийнятно, зважаючи на те, що у міському бюджеті на 2012 рік передбачено більш ніж 8 млн. грн. на утримання і обслуговування 184 бюветів, тобто більше 43 тис. грн. ($5,500) на один бювет.
Проте, очільники міста вибрали інший спосіб розв’язання проблеми.
Олександр Попов, голова Київської міської держадміністрації, в кінці березня підписав меморандум про наміри з потенційними інвесторами, зацікавленими в бюветах. Документ передбачає інвестиції у розмірі 26,4 млн. грн. на доочистку артезіанської води з бюветів і продаж її по 50 коп. за літр. Міська влада запевняє киян, що вони зможуть обирати: купувати доочищену воду з установки поряд з бюветом або безкоштовно набирати воду прямо з бювету.
Федір Судніцин, колишній працівник «Київводоканалу», скептично ставиться до таких починань. Він погоджується, що додатково очищати бюветну воду – ідея хороша. Однак, щоб збудувати ці бювети на початку 90-их – 2000-их було витрачено значну кількість грошей платників податків, а тепер якась приватна структура зароблятиме на цій громадській власності.
«У нас, як завжди, хороші починання закінчуються поганим результаттом», – каже Судніцин. – «Бюветів нових будувати не будуть, всі бюветі врешті-решт стануть приватними, платними і ціна на воду буде така, що не влаштовуватиме населення.»
Список бюветів Києва, які не працюють на даний момент, можна знайтина сайті «Київводоканалу». А Google мапу, де позначені усі київські бювети, можна знайтитут.
Іншим популярним джерелом питної води серед Киян є криниці при церквах та монастирях.
Kyiv Post перевірив дві найпопулярніші криниці у Києві 29 березня.Аналіз проби води, відібраної з криниці святого Антонія у Києво-Печерській лаврі, показав, що вода в ній є хорошою та відповідає усім санітарним нормам і правилам. Більше того, в ній немає сірководню.
Аналіз води у криниці у Видубицькому монастирі показав гірші результати. Вода в нії також відповідала нормам чинного законодавства, які не є такими суворими для джерельної води, однак по факту її загальна жорсткість виявилася приблизно удвічі вищою, ніж у бюветній та водопровідній воді.
«Це приголомшлива жорсткість, – каже Наталя Макарова, заступник голови Лабораторії іонного обміну та адсорбції Національного технічного університету (КПІ), де проводились дослідження. – Якщо кип’ятити цю воду в чайнику, накип на дні буде такий, що чайник, доведеться чистити через день.»
Цвєткова зазначає, що вживання артезіанської та джерельної води з високою жорсткістю не є добрим для немовлят та несе підвищену загрозу для здоров’я людей з проблемами сольового обміну.
Отець Василь з Видубицького монастиря запевнив, що вода у криниці є безпечною і що до тисячі людей приходять до криниці щодня.
Попри перелічені недоліки, бюветна та колодязьна вода не містить хлору, який реагує з органічними сполуками і утворює канцерогенні похідні. Експерти кажуть також, що вживання хоча б однієї чашки сирої некип’яченої води в день з безпечних бюветів і криниць добре для здоров’я.
Однак, потрібно пам’ятати, що воду з бюветів та криниць потрібно набирати у чисту тару, зберігати у місці, захищеному від сонячного проміння, і споживати протягом 24 годин. Інакше у пляшці починає розмножуватись різноманітна мікрофлора, через що вода перестає бути безпечною для споживання.
Пропонуємо також ознайомитись з офіційними протоколами результатів хімічного тамікробіологічного аналізів води з київських бюветів та криниць.
Дослідження Kyiv Post було здійснено завдяки гранту міжнародної мережі з підтримки журналістських розслідувань SCOOP, спонсорованої урядом Данії.
Автор: Оксана Фарина “Kyiv Post“, 1 червня 2012 року
