Беззахисну рибу перемелюють агрегати Дністровської ГЕС

Автор: Марина КАРАСЬОВА. «Молодий Буковинець», серпень 2009

Два роки поспіль навесні на Дністровському водосховищі товстолобик збирається у великі косяки, пливе до ГЕС і за лічені години гине на агрегатах станції. За підрахунками фахівців, 18 квітня 2008 року і 27 березня цього загинуло майже три тисячі тонн товстолобика – понад 400 тисяч дорослих рибин. Коли у водосховищі практикували промисловий вилов риби, бригади отримували квоту – 80 тонн на рік. Тобто, за дві ночі загинуло стільки риби, скільки промислово виловлювали би 37 (!) років.

Автор: Марина КАРАСЬОВА. «Молодий Буковинець», серпень 2009

Прокуратура Сокирянського району двічі відмовила в порушенні кримінальної справи, не виявивши порушень законодавства. Чималі державні кошти, витрачені на зариблення водосховища товстолобиком, вилетіли в трубу. І збитки від загибелі риби (а за два роки це понад 32 мільйони гривень) державі також ніхто не компенсуватиме.

Хвости – окремо, голови – окремо

Представники рибінспекції розповідають, що реальні збитки більші, ніж офіційні. Доки комісія (представники Верхнє-Дністровського державного басейнового управління, ветеринарної і водної міліції, помічник прокурора, начальник райвідділу, екологи) добиралася до місця події, частину мертвої і вмираючої риби змивало течією.

Тарас РОГОЗА, заступник начальника Верхнє-Дністровського державного басейнового управління, показує фото, зроблені вранці 27 березня 2009 року нижче нижнього б\’єфу Дністровської ГЕС. Понівечені мертві і вмираючі рибини вагою в кілька десятків кілограмів, хвости, голови, розідрані тулуби…

– Риби було стільки, що вода була білою, страшно було дивитися, – розповідає Тарас Рогоза. – Причому ГЕС зробила сильний напір води,

щоби рибу змило. Течія була така, що моторний човен не міг плисти проти неї.

Інформація про те, що річкою дивним чином пливе риба: хвости – окремо, голови – окремо, розповсюдилася дуже швидко. Вже о 06.00 вздовж річки до Могилева-Подільського люди виловлювали залишки рибин. Вантажили в тачки, багажники авто, причепи. Дехто зібрав по 500-800 кілограмів. Риба ж здорова, тільки порізана.

Ось що люди писали в поясненнях інспекторам рибоохорони минулого і цього років.

Юрій Костецький, житель Могилів-Подільського: «18.04.08 об 11.30 підійшов до річки Дністер у Могилеві-Подільському в районі мосту «Дружба». Побачив скупчення людей, які дивилися на річку. Підійшов ближче і побачив, що пливуть товстолобики. Риба була побита, частина загибла, частина ще рухалася. Вздовж берега люди підбирали рибу, яку прибивало до нього. Я також підібрав двох, в одного не було хвоста».

Ольга Мудрик, жителька Новодністровська: «27.03.09 о 8.30 ми з чоловіком біля річки в районі села Козлів, нижче ГЕС, побачили багато людей на березі і в човнах, які збирали руками та сачками товстолобиків. Ми теж взяли човен і почали збирати побиту рибу (відбиті голови, пошкоджений тулуб). За дві години зібрали приблизно 300 кг. Наші сусіди теж збирали. Зібрали 200 кг. Коли від\’їжджали додому, риба ще пливла і дуже багато».

ГЕС не облаштовані рибозахисними спорудами

Косяки товстолобиків, які скупчуються біля ГЕС, перед агрегатами підприємства беззахисні. І на гідроспорудах колишнього Союзу, і в Україні не передбачено облаштування рибозахисних споруд.

– Не передбачено і досі. Жодну ГЕС в Україні не обладнано захистом від риби, – зауважує Володимир ШЕВЧУК, директор філії «Дністровська ГЕС» ВАТ «Укргідроенерго». – Є відповідь «Укргідропроекту» щодо цього питання, підтвердила це і Чернівецька ОДА.
Захисту немає, риба опускається вглиб на 30 метрів, і через водовід її засмоктує на агрегати, які роблять 125 обертів на хвилину.

Випливає вже шматками за кілька кілометрів від ГЕС. Рибоохорона та екологи вважають, що трагедія стається через потужні скиди води гідроелектростанцією. Зокрема в минулорічному зверненні держрибоохорони до прокурора області зазначалося, що «внаслідок значного притоку води у Дністровське водосховище ГЕС-1 здійснювала роботу всіма наявними (шістьма) агрегатами, через що відбулося потрапляння риби, що скупчилася в районі ГЕС, на діючі частини водопропускних механізмів та її загибель». Але, оскільки винних прокуратура не виявила, висновків ніхто не робив. Наприкінці березня цього року агрегати ГЕС знову перемололи товстолобиків

– вже в значно більшій кількості. У Верхнє-Дністровському ДБУ переконані: трагедія повторилася через те, що ГЕС скидала воду у великих обсягах.

Натомість Володимир Шевчук звинувачення щодо залпового скиду води спростовує, переконуючи, що ГЕС працювала в звичайному штатному режимі.

– Мене звинувачують у залповому скиді води, це неправда. Понад півроку в нас один агрегат у ремонті, – каже Володимир Шевчук. – А перед тим, як загинула риба, ще два агрегати вивели за завданням системи. Тільки три агрегати були в роботі, жодного залпового скиду води не було. Це була штатна ситуація. Чому товстолобики йдуть до ГЕС і опускаються вглиб на 30 метрів, я не знаю. Люди у вище розташованих селах розповідали, що напередодні загибелі риба там скупчилася в такій кількості, що по ній можна було ходити.

Чому рибінспектори про це не знали і нас не попередили?

Прокуратура двічі відмовила в порушенні кримінальної справи

У довідці-розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству в квітні 2008 року, фахівці нарахували 95 тисяч товстолобиків на 2,07 мільйона гривень і майже на 247 тисяч гривень судаків. Цього року загинуло 320 тисяч товстолобиків на 30,27 мільйона.

– Якби довели провину, відшкодовувала би збитки від масової загибелі риби ГЕС. Їхня вина незаперечна, була низка порушень, – вважає Ярослав КОГУТЯК, екс-начальник Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернівецькій області. – Тоді мені навіть довелося шукати документи радянських часів, щоби довести, що раніше вимоги до експлуатації водозабірних споруд були жорсткішими. Але мені почали доводити, що неможливо стягнути збитки, і справа була успішно похована.

– А хто компенсуватиме збитки державі? – запитує Тарас Рогоза. – Якщо немає злочину, немає і компенсації. При цьому в нас порушують кримінальну справу за збитки, які завдають браконьєри рибному господарству на 5-8 тисяч гривень, а якщо знищено риби на 30 мільйонів – це так, дрібниці.

Обидва випадки масової загибелі риби перевіряла прокуратура Сокирянського району. В офіційній відповіді на журналістський запит А. Попович, в. о. прокурора Сокирянського району, зазначає: «Перевіркою, проведеною прокуратурою Сокирянського району за фактом масової загибелі риби на Дністровському водосховищі, що стався 18 квітня 2008 року, в діях керівництва та працівників філії «Дністровська ГЕС» ВАТ «Укргідроенерго» не встановлено порушення вимог законодавства України, що потягли за собою загибель риби. У зв\’язку з цим за даним фактом 18.05.2008 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб станції за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України («службова недбалість»)». З цієї ж причини відмовлено у порушенні кримінальної справи і цього року.

Товстолобик підріс настільки, що зупинити його важко

Сокирянська районна державна лабораторія ветеринарної медицини після трагедії провела дослідження води і залишків риби.
У воді пестицидів, фосфорорганічних і хлорорганічних сполук не виявлено, як і в рибі – збудників сальмонельозу, бактеріозу та інших захворювань. Таким чином, версія про те, що риба була отруєна, як припускали на ГЕС, не підтвердилася.

Чому тоді здорова риба прямує сотнями тисяч на турбіни, всупереч природній поведінці?

П\’ять-шість років тому витратили майже чотири мільйони гривень на виконання Державної програми зариблення Дністровського водосховища. Зокрема 95 тонн товстолобика запустили 2004 року. А вже 2006-го запровадили мораторій на промисловий вилов риби через виснаження рибних запасів.

У рибоводно-біологічному обгрунтуванні Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук (2006 рік) заселення рослиноїдних риб – строкатого і білого товстолобиків – науковці називають перспективним. Але за кількох умов.

По-перше, «недопущення значних скидів води у нижній б\’єф греблі Дністровського водосховища, бо це призведе до масового потрапляння вселенців до гідроспоруд і їхньої подальшої загибелі. Ситуація погіршується тим, що Дністровське водосховище належить до каньйонного типу, де є помітні течії, тобто за надто щільних (для водосховища) посадок товстолобиків можливий їхній масовий підхід до гідроспоруд».

Таким чином скупчення товстолобиків біля гідроспоруд – не така вже й фантастична подія. Тим паче всі, хто захищає рибні інтереси водосховища, переконані: ГЕС скидає значні об\’єми води. Проте біля греблі товстолобики величезними косяками почали скупчуватися через чотири роки після масового вселення, серйозно набравши вагу.

У рибоводно-біологічному обгрунтуванні на цей випадок є друга умова: промисловий вилов товстолобиків через три роки після зариблення. Звісно, цього не робили – на водосховищі мораторій: ні промислових бригад, ні знаряддя.

На думку Олексія ХУДОГО, кандидата біологічних наук, доцента кафедри зоології ЧНУ ім. Федьковича, на сьогодні риба перезріла і

крупна, її вже важко вилучити. Товстолобик, коли досягає певного віку, стає дуже сильним і активним, рве рибальське знаряддя і зупинити його складно.

Гине не тільки товстолобик, і не тільки на Дністровській ГЕС

Більшість посадовців, до яких довелося звернутися із запитанням щодо загибелі товстолобиків, дивувалися: навіщо це вам, вже стільки часу минуло? Та для того, щоби з\’ясувати, хто і що зробив для того, щоби наступного року річка не перетворилася на суцільний рибний цвинтар. Тим паче винних у трагедії, принаймні офіційно, немає.

Зараз Дністровська ГЕС планує укласти угоду з ЧНУ ім. Федьковича і сплатити чималі гроші, щоб отримати офіційну відповідь: де облаштовані рибозахисні споруди і чому риба скупчується біля Дністровської ГЕС.

– До мене вже звернулися з кількома пропозиціями щодо рибозахисних споруд, – говорить Володимир Шевчук. – Але в нас іде 300 кубів за секунду, і пристрої за таких умов не застосовувалися. Наприклад, фірма з Донецька пропонує облаштувати захист за шість мільйонів гривень. У нас державне підприємство, ніхто не дозволить витратити такі гроші, не знаючи, яким буде результат. Наразі ніде в світі на гідротехнічних спорудах захисту від риби немає.

Олексій Худий натомість пояснює, що дослідницька робота може зайняти навіть не один рік. Тим паче до університету звернулися, коли після загибелі риби минув час:

– Потрібно бути присутніми при цьому, тому, як не прикро, але загибель риби доведеться пережити можливо ще раз або й два. Зараз по слідах можна висувати припущення, але висновків бути не може.

Ярослав Когутяк ще категоричніший: досліджень, які би встановили причину міграції товстолобиків, немає.

– Витрачати час, сили і кошти, щоби з\’ясувати, чому товстолобик потрапляє на ГЕС, немає сенсу, – каже Я. Когутяк. – Дослідження потрібні лише для того, щоби визначити, яким чином захистити рибу. Можна поставити рибозахисні пристрої. Ця галузь останніми роками дуже розвинулася, але все одно стовідсоткової гарантії ніхто не дає. На мій погляд, потрібно розробити нормальний гідрологічний режим експлуатації водосховища.

Тим паче на агрегатах Дністровської ГЕС гинули не тільки товстолобики. Колись вже фіксували масову загибель сома і судака, щоправда, не в таких кількостях і це не повторювалося двічі. Крім того, потрапляє риба на агрегати і на інших ГЕС. Кілька років тому на Дніпровському водосховищі кілька десятків тонн риби взагалі забили решітки ДніпроГЕСу так, що вода не проходила. І в сусідній

Молдові, і в США фахівці час від часу стикаються з проблемою загибелі риби на гідротехнічних спорудах.

– Якщо не ставити питання захистити, то принаймні – компенсувати збитки, – говорить Олексій Худий. – Наприклад, у Молдові виникають подібні проблеми із загибеллю риби, а збитки компенсують через зариблення. ГЕС має свій відтворювальний цех, де вирощують рибу і випускають у водосховище. Таким чином можна було би вирішити частину питань.

Після загибелі риби Верхнє-Дністровське ДБУ склало припис, в якому ГЕС зобов\’язали встановити рибозахисну споруду до 14 травня цього року. Він, як і розрахунок збитків, ліг під сукно. Про товстолобиків забули до наступної весни.

З історії

Дністровське водосховище створено 1987 року як технічну водойму для обслуговування гідроелектростанцій Дністровського каскаду і регуляції стоку води. Площа водного дзеркала становить 142 квадратних кілометри, довжина – 204 кілометри, максимальна глибина – 55 метрів. 1991 року розпочато промислове освоєння рибних запасів. 2006 року було запроваджено мораторій на промисловий вилов риби, через низьку ефективність природного відтворення основних промислових видів.

Основні промислові види риб – лящ, сом, судак тощо. Крім того, водосховище є резерватом цінних «червонокнижних» видів риби, наприклад, стерляді, верезуба, чопа великого, а також тих, які планують занести до наступного видання, – рибця, клепця, підуста тощо.

Масова загибель риби повторюватиметься

Сергій Афанасьєв, ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ ГІДРОБІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ З НАУКОВОЇ РОБОТИ, КАНДИДАТ БІОЛОГІЧНИХ НАУК, СТАРШИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК:

– Риба до Дністровської ГЕС йти не повинна. Чому вона туди все ж таки йде, сказати не можу, причин може бути безліч. Поведінка риби залежить від корму, кисню, статевих періодів тощо. Потрібні дуже копіткі гідробіологічні дослідження. На мою думку, скупчення риби біля ГЕС – відгук нормальних внутрішньоводоймних процесів, які ніхто не вивчав.

Зариблення білим амуром, білим та строкатим товстолобиками – регламентована справа. Можливо, його стільки накидали у водосховище, що рибу просто виштовхує на турбіни. Масова загибель товстолобика повторюватиметься доти, доки не буде досліджено, як він загалом поводиться в цій екосистемі.

Олексій Худий, КАНДИДАТ БІОЛОГІЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ КАФЕДРИ ЗООЛОГІЇ ЧНУ:

– Товстолобика традиційно зарибнюють у водосховища, оскільки сповільнена течія призводить до певних проблем: виникнення біологічних перешкод на гідроспорудах, погіршення якості води тощо. Товстолобика вселяють для того, щоби він виїдав біомасу. Крім того, риба не є конкурентом для інших видів: харчується тим, що мало хто їсть.

Товстолобик не розмножується у водоймах, це має свої переваги і недоліки. Позитив у тому, що будь-коли можна скорегувати його чисельність. З іншого боку, якщо він сам не відтворюється, його потрібно зарибнювати і залучати додаткові потужні кошти.

Товстолобик у нас росте добре, але обгрунтування його вселення: за умови промислового вилову. Зариблення товстолобиком на той час було доцільним, але тепер виникають думки, що в умовах Дністровського водосховища, можливо, краще вкладати кошти на відтворення видів риб-аборигенів.

Ярослав Когутяк, ЕКС-НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ:

– Батьківщина товстолобика – Амур. До нас його завезли, але повністю не акліматизували. У нас риба добре росте, але нереститися не може. Загалом риба збирається лише для якихось масштабних міграцій – харчових або нерестових. У великі косяки товстолобики збираються лише під час підготовки до нересту. В своїх природних умовах вони рухаються вверх за течією, оскільки риба нереститься в сильній течії. І припустити, що скупчення біля ГЕС – частина нерестової міграції, не можна, оскільки він рухається вниз за течією, всупереч природному потягу. Найімовірніше, риба дезорієнтована і не може визначитися, куди їй рухатися. Після зими товстолобик ослаблений. Саме в цей період температура води опускається до чотирьох градусів, і він це погано переносить.

Риба збирається біля гідроелектростанції не через те, що кудись мігрує, а просто тому, що ослаблена, їй там зручніше. Зверху ще брудна весняна вода, а біля ГЕС вже чиста. Крім того, там великий об\’єм води і вона зберігається теплішою. Загалом біля ГЕС збирається різна риба, але товстолобик досить великий і його багато.

alt