Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 19 червня 2012 року
– Зупиніться, тут людині зле! – раптом чути з хвоста вщент забитого людьми автобуса.
Поки водій шукає, де б припаркуватися на щойно відремонтованій до Євро-2012 Житомирській трасі, допомагати кремезному чоловікові, який схопився за груди, беруться пасажири.
– Хтось має просту воду? – тримаючи в руках невеличку скляну пляшечку, вигукує жінка. – Відкрийте та відлийте половину.
Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 19 червня 2012 року
– Зупиніться, тут людині зле! – раптом чути з хвоста вщент забитого людьми автобуса.
Поки водій шукає, де б припаркуватися на щойно відремонтованій до Євро-2012 Житомирській трасі, допомагати кремезному чоловікові, який схопився за груди, беруться пасажири.
– Хтось має просту воду? – тримаючи в руках невеличку скляну пляшечку, вигукує жінка. – Відкрийте та відлийте половину.
Відраховує 40 крапель і заспокоює розчервонілого чи то від болю, чи то від 30-градусної спеки чоловіка: «Зараз полегшає!»
Хвороби серця та судин – «вбивця» номер один для українців. За даними Державної служби статистики, з 609-ти тисяч померлих у 2011-му році більше 400 тисяч забрали саме проблеми з кровообігом. Окрім шкідливих звичок, пов’язаних з алкоголем і тютюном, однією з основних причин лікарі називають невчасне, а часто й неправильне лікування.
На відміну від сучасних дорогих і смачних пігулок та сиропчиків, цей препарат не рекламують ні по телевізору, ні на плакатах. Попри це, навряд чи вдасться знайти домашню аптечку без “Корвалолу”.
Ми з дитинства пам’ятаємо від мам та бабусь: «Болить у грудях», «Каталає серце», «Хвилюєшся перед іспитом», «Щоб легше заснути». Рецепт один – 40 крапель на півсклянки води – і все як рукою зніме.
Натомість Всесвітня організація з охорони здоров’я має серйозні перестороги щодо основних компонентів “Корвалолу”, називаючи їх психотропними. І не рекомендує вживати їх без попередньої консультації з лікарем.
Взагалі відмовилися від “Корвалолу” та подібних до нього за складом препаратів у багатьох країнах світу. У Фінляндії, Швеції, Британії, Німеччині ці ліки заборонені. У Сполучені Штати та Литву не можна навіть привезти з собою пляшечку “Корвалолу”.
Що це за рідина
Перший подібний за ефектом до “Корвалолу” препарат “Валокардин” (теж продається у нас без застережень), який розширює судини та навіює сон, винайшли у 1963-му році німці. “Корвалол” – це фактично повний його аналог, тільки з радянською назвою.
Серед протипоказань в інструкції до препарату – алергії, серцева недостатність, проблеми з нирками та печінкою, вагітність і годування груддю.
Що натомість обіцяє виробник? Інструкція до кожної пляшечки запевняє: препарат допоможе, коли у Вас неврози із підвищеною дратівливістю, безсоння, підвищений тиск, проблеми з серцем чи спазми кишківника. І пояснює: «Заспокійливий і спазмолітичний засіб, дія якого як комплексного препарату визначається компонентами, що входять до його складу».
Що всередині прозорої рідини? Найбільше – етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти. Це хімічна речовина, яка подразнює ротову порожнину та носоглотку. Цим і викликає заспокійливу дію.
Далі – фенобарбітал. Ця речовина впливає на мозок і зменшує збудливий вплив. А тому заспокоює, зменшує страх і напругу та викликає сонливість. Виробник запевняє: «Корвалол” зменшує збуджувальні впливи на судинорухові центри, коронарні та периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, знімаючи спазми судин, особливо серцевих, та запобігаючи їм».
Остання діюча речовина – олія м’яти. У ній приблизно 50% ментолу. Така олія здатна подразнювати «холодові» рецептори ротової порожнини і рефлекторно розширювати судини серця та мозку, знімаючи спазми мускулатури, викликати заспокійливий та жовчогінний ефект.
Все решта – допоміжні речовини: спирт етиловий, стабілізатор та вода.
Чому світ боїться “Корвалолу”?
«Цей препарат зареєстрований як серцевий, але от саме серце він і не лікує», – запевняє професор доказової медицини Василь Власов, який багато років працює в Державному науково-дослідному Центрі «Профілактична медицина» Росії. – Історія створення аналогічних препаратів відправляє нас у ті часи, коли всі хвороби було модно лікувати сном. Насправді цей препарат має виключно снодійний та заспокійливий ефект». Професор додає, що жоден лікувальний ефект препарату не доведений клінічно.
«Свідомо», шукаючи докази на підтвердження слів Власова, натрапило на дослідження, які застерігають від вживання улюбленого українцями препарату.
Як ми вже писали, одна з головних діючих речовин “Корвалолу” – фенобарбітал. Підручник петербурзького професора Куценка «Основи токсикології» називає цю речовину канцерогеном. Автор зазначає: попри те, що він не викликає росту пухлин, він стимулює пухлину, коли вона вже є. Крім того, фенобарбітал не виводиться з організму. При постійному вживанні він накопичується і руйнує органи. В першу чергу, страждають печінка, серце та мозок.
Про небезпеку фенобарбіталу говорить ще одне дослідження. Півстоліття тому на конгресі гінекологів у німецькому місті Кіль лікарі звернули увагу: останнім часом зросла кількість новонароджених з вадами кінцівок. Було зареєстровано 6000 дітей з уродженими вадами в Німеччині та 500 – у Великій Британії. Тоді ж запідозрили у цьому ліки. Міжнародний центр контролю за побічною дією лікарських засобів провів дослідження і з’ясував: деякі речовини, серед яких і фенобарбітал, накопичуються в яєчниках. Як наслідок – порушення хромосомного апарату і народження хворої дитини.
Шкідлива звичка
Про ще одну проблему з “Корвалолом” говорить британський науковець та фармацевт Ендрю Четлі в своїй книзі «Проблемні ліки». Фенобарбітал належить до такого класу психотропних препаратів, як барбітурати. От саме від них категорично закликає відмовитися Четлі: «Слід заборонити комбіновані продукти, що містять барбітурати. Монокомпонентні барбітурати повинні бути вилучені зі звичайного фармацевтичного ринку, і їх використання повинно бутиобмежене анестезією, визначеними видами протисудомної терапії і обмеженим використанням для літніх пацієнтів».
Чому? Барбітурати викликають звикання. Так само, як алкоголь, сигарети та наркотики. Четлі згадує про перший барбітурат, який відкрили в 1903 році і рекламували як абсолютно нешкідливий препарат. Тільки за десять років почали з’являтися повідомлення про те, що через нього зросла смертність.
«Вони є ліками, які обирають самогубці, для чого власне вони дуже ефективні», – так про них написав колега Четлі професор Лесей у своїй книзі «Повна інструкція до психіатричних препаратів».
А в медичному виданні “The Practitioner” з’явилося припущення, що лікарі навмисно обирають шлях найменшого спротиву і прописують барбітурати як «крупнокаліберні ліки від усіх тривожних станів та стресів у житті».
– Ну що там? Всі живі? – так і не зупинившись, кидає водій запитання у розпечений сонцем фургон.
– Нормально, капітан. Їдьмо! – на радість усім, хто поспішає, відгукується, ледь оговтавшись, чоловік. За десять хвилин про “Корвалол” нагадує тільки запах у салоні автобуса та бабуся, яка продовжує нахваляти чудо-ліки.
Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 19 червня 2012 року
