Автор: Марія Землянська, “Свідомо”, газета ZIK №31, 9 серпня 2012 р.
Він був для моїх трьох дітей як батько! Ми всі сподівалися і вірили, надіялися до останнього. А він… помер.
Три роки тому Ольга втратила рідного брата. Йому було 49 років, коли він дізнався про свій вирок. Із раком нирок прожив два роки.
Автор: Марія Землянська, “Свідомо”, газета ZIK №31, 9 серпня 2012 р.
Три роки тому Ольга втратила рідного брата. Йому було 49 років, коли він дізнався про свій вирок. Із раком нирок прожив два роки.Він був для моїх трьох дітей як батько! Ми всі сподівалися і вірили, надіялися до останнього. А він… помер.
– Нас запевняли, що брат має всі шанси одужати. Та ми навіть сумнівів не мали. Нас так переконали, що ми й думати не хотіли про хіміотерапію чи операцію. «Україн» став для нас панацеєю, – тремтячими руками жінка дістає потріпане часом свідоцтво про смерть. – А потім… Ну, коли Віті стало гірше і вже нічого не можна було вдіяти, лікарі розводили руками – мовляв, ми вас попереджали…
Марна надія на одужання родині Ольги обійшлася у десять тисяч гривень. Вдвічі більше заплатила Олена Петрівна. Жінка втратила доньку півроку тому. Сьогодні обидві під стінами Австрійського посольства тримають у руках плакат із написом: «Австрієць убиває українців».
За даними Державної служби статистики, тільки торік лікарі діагностували 423 тисячі нових випадків онкозахворювань. Сподіваючись на диво-препарати, пацієнти відмовляються від лікування. Одним із таких засобів, який уже 14 років обіцяє допомогти ледь не кожному, в кого виявили пухлину, – препарат «Україн».
На офіційному сайті виробника зазначено: «Препарат продемонстрував найбільшу ефективність при таких пухлинах: рак молочної залози, рак підшлункової, рак прямої кишки, рак ротової порожнини, рак шлунка, рак печінки, рак легень, різні види сарком, лімфом, меланома, злоякісні пухлини яєчників і шийки матки, рак нирок і сечового міхура».
Що це за ліки?
Покупці отримують препарат в ампулах – це яскраво-жовта рідина із запахом трав. У кожній ампулі, яка в середньому обходиться в тисячу гривень, – витяжки чистотілу та модифіковані алкалоїди.
Хто випускає «Україн»? Попри назву, препарат виробляють не в Україні – в Австрії. Радіотехнік за освітою Василь Новицький переїхав зі Львова до Відня 1974 року. Там перевчився на хіміка-фармаколога і створив Український інститут подолання пістряка (раку). А водночас ще й власну фірму – Nowicky Pharma. От власне ця фірма на чолі з професором Новицьким синтезувала та випустила антираковий препарат.
Першою знахідкою «Свідомо» було те, що на самій батьківщині «Україну» не дозволено ані його використання, ані розповсюдження.
«За рекомендацією Європейського медичного агентства Австрійське федеральне міністерство охорони здоров’я відмовилося надавати нормативне ствердження, оскільки ефективність, якість і безпечність “Україну” не було продемонстровано. Компанія, яка займається продажем цього “незаконного” лікарського препарату, тобто Nowicky Pharma, не має фармацевтичного нормативного затвердження на виготовлення чи продаж “Україну”», – це остання згадка про препарат на офіційному сайті МОЗ Австрії.
Медичні агентства Великобританії та Америки 2007 року досліджували фармакологічні властивості «Україну». Інспекції обох держав дійшли висновку, що виробництво концентрату і препарату не відповідає міжнародним стандартам GCP.
А от ефективності «Україну» не змогли перевірити. Лікарі та й самі хворі відмовилися випробовувати невідомий препарат.
«Україн» активно рекламує Український інститут подолання раку у Відні. Нагадаємо, його директором є сам винахідник цього засобу. На офіційному сайті інституту розміщено дані про кілька клінічних випробувань. Але жодне з них не потрапило до авторитетних журналів, на які орієнтується медичний світ.
«Хотілося б побачити повідомлення про такий дивовижний препарат у спеціалізованій медичній літературі, з прийнятими в усьому світі стандартами доказовості ефективності засобу – зокрема результат подвійного сліпого рандомізованого (прихованого) дослідження. Але ніхто подібних досліджень “Україну” не проводив», – пояснює гематолог Сергій Дима, аналізуючи дані запропонованих інститутом досліджень.
Що з «Україном»в Україні
Ще два роки тому цей препарат до нас ввозили дві компанії – «Алатон», засновником якої є Володимир Пономаренко, та «Апофарм», котру створив Юрій Федорчук. Зараз, за даними ДП «Інформаційно-ресурсний центр», обидві перебувають на етапі припинення підприємницької діяльності.
Чому? Офіційно наше Міністерство охорони здоров’я дозволило «Україн» 1998-го. Через 13 років, торік у листопаді, воно ж призупинило дію реєстрації. А Держслужба лікарських засобів заборонила обіг цього препарату.
Але «Україн» продовжують продавати. Ще два місяці тому цей засіб розповсюджували через сайт Новицького та його інститут. Зараз на ньому з’явився напис: «Продаж призупинено у зв’язку з рішенням МОЗ №788 – про тимчасове припинення дії реєстраційного посвiдчення».
Зате це роблять дилери. Родичі одного з тих, хто повірив у чудодійну силу «Україну», поділилися зі «Свідомо» контактами. Ми спробували замовити препарат.
– Так, – ледь чутно виринає жіночий голос зі слухавки.
– Нам порадили звернутися до Вас по ліки.
– Вам потрібен «Україн»? – вже голосніше запитує голос. – Хто скерував і який курс?
– Ми ще не мали консультації. Вас порадили знайомі.
– Який діагноз?
Ми не стали випробовувати долю й вигадувати онкохворобу. Вибачилися і запевнили, що зателефонуємо пізніше.
«Свідомо» також спробувало зв’язатися з керівництвом компанії – написали електронного листа на всі адреси, які знайшли на офіційному сайті. У відповідь отримали 86 сторінок тексту (як свідчить печатка на титульній сторінці, укладеного Українським інститутом подолання раку) про надзвичайну ефективність препарату «Україн» при лікуванні онкологічних захворювань. А говорити нам запропонували вже безпосередньо зі самим Новицьким і надали його особистий номер. Але абонент прийняти дзвінок не зміг.
– Не буває ні хвилини, щоб я не згадувала брата. Розумію, нічого повернути вже не можна. Зараз мені потрібно тільки одне – щоби ніхто більше не втрачав такого дорогого часу, – притискаючи до грудей стареньке фото, каже Ольга. – І близьких!..
Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»
газета ZIK №31 (9 серпня 2012р.)
