Антибіотик під крильцями

Автор: Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 21 січня 2012 року

Київ. 57 людей у лікарні з діагнозом – сальмонельоз. Все через несвіжу курку-гриль, яку напередодні купили в супермаркеті «Велика кишеня».

Прикарпаття, Тлумаччина. 17 госпіталізованих з сальмонельозом. Головна підозра – на яйця і курятину.

Львів. 59 людей одразу з весілля поїхали до лікарні. Діагноз – гостра кишкова інфекція. Головний підозрюваний – курятина.

Якою курятиною годують українських споживачів?

Прикарпаття, Тлумаччина. 17 госпіталізованих з сальмонельозом. Головна підозра – на яйця і курятину.

Ніжин. Після вечері в місцевому кафе десятеро людей в інфекційному відділенні. Сальмонельоз підтвердили чотирьом. Решті в діагноз записали гострий гастроентерит та токсикоінфекцію. І знову звинувачувати почали м\’ясо курки…

Як правило, ми звертаємо увагу на такі повідомлення, коли труяться масово. Натомість Інтернет-форуми щодня поповнюють дописи, як після смачненьких курячих котлеток або стегенець стало зле. Нудота, розлад шлунку, температура.

На жаль, державна система перевірки якості їжі фактично не функціонує. Недавно питання якості курятини взявся вивчати приватний дослідницький центр «Інститут споживчих експертиз». За власний кошт Інститут замовив дослідження м\’яса птиці Державному науково-дослідному інституту «Ресурс», який спеціалізується на таких перевірках. До «Ресурсу» частини свіжої курятини – тушки, стегенця та філе, які закупили у різних магазинах, принесли під спеціальними кодами.

Під приціл потрапили п\’ять популярних марок – “Наша ряба”, “Гаврилівські курчата”, “Курка Чеботурка”, “Вільхівська агрофірма” та “Волочиська птахофабрика”. Результати аналізів також були зашифровані. «Свідомо» дізналося дані кожного виробника.

“З п\’яти зразків претензії були до кожного”, – тримаючи у руках результати перевірки, зізнається керівник «Інституту споживчих експертиз» Юрій Чорнобривець.

Жодне м\’ясо не пройшло тест на свіжість. В «Ресурсі» припускають: скоріш за все, це провина не виробників, а магазинів. (Нам з вами від цього не легше).

За наступну знахідку можуть бути відповідальні як магазини, так і птахофабрики. У м\’ясі курки «Гаврилівські курчата», «Курка Чеботурка», агрофірми «Вільхівська» та «Волочиської птахофабрики» кількість мікробів у кілька разів перевищувала дозволену норму.

Правда, яких саме, Інститут не з\’ясував, бо висіював лише найбільш небезпечні – лістерії та сальмонели. «Добре, що їх не виявили», – заспокоює Оксана Хоміцька, одна з дослідників, які перевіряли якість курятини. Підвищена концентрація мікробів може бути наслідком того, що або м\’ясо неправильно зберігають, або воно пройшло недостатню термічну обробку, або обладнання було погано дезінфіковано.

Новина неприємніша – в «Курці Чеботурці» та «Гаврилівських курчатах» знайшли Enterobacter. Це бактерії з родини кишкових паличок. У стандартах до виробництва м\’ясної продукції кількість цих бактерій не нормується. Пані Хоміцька пояснює: все через те, що така продукція призначена для приготування – при високій температурі кишкова паличка гине. А от недоварене чи недосмажене м\’ясо з такими бактеріями може викликати отруєння або інфікування – в першу чергу, нирок і сечових шляхів.

Найбільш серйозна знахідка – антибіотик. Перевірка на його наявність вказала на Володимир-Волинську птахофабрику, яка випускає «Курку Чеботурку». Рівень хлорамфеніколу (більш відомого як левоміцетин), у м\’ясі цього виробника перевищував допустиму норму у 139 разів.

Чому це небезпечно? «Свідомо» вже описувало, що недорогий антибіотик заробив «чорну славу» через здатність руйнувати червоні тільця крові – еритроцити. Це пригнічує діяльність кісткового мозку і порушує кровотворну функцію. З можливих наслідків цього є хвороба крові – апластична анемія. Коли людина відчуває запаморочення, слабкість, задишку, зниження апетиту та порушення серцебиття. Разом з цими симптомами частішають кровотечі з носа, ясен, на шкірі з\’являються крововиливи. А от повністю одужати від анемії – шанси низькі.

Сигнал про застосування цього препарату на Володимир-Волинській птахофабриці «Свідомо» отримало і з іншого джерела. Нам прийшов лист від хлопця, який працює на фабриці. Ми перевірили реальність адресанта та встановили з ним зв\’язок. Ось запис цієї розмови:

– Я сам не їм нічого з нашої продукції. Я взагалі тільки домашню курку купляю.

– Чому?

– Нашу не хочу, тому що бачу, в яких умовах росте. Ну, наприклад, лимонною кислотою постійно її поять, щоб раніше часу не дохла. Вона до забою має 42 дні прожити. Формалін у воду додають – теж для «здоров\’я».

Корм дають «Старт», він такий дрібний, а коли курка виростає, переходять на «Фініш». Але там ще щось намішано, що запах такий противний. Та собаки корм також їдять і не здихають.

Під виглядом вітамінів все, що завгодно, в неї пхають, головне, щоб виросла до потрібного розміру. Уяви, курча важить 30-40 грамів, а за 42 дні воно має 2 кілограми 700 грамів набрати.

– Значить, і антибіотиком годують, щоб швидше росла?

– Ні. Це теж, щоб не здихали так часто. Це, знаєш, так, для профілактики від болячок.

– А з чого їй так просто хворіти і здихати?

– Слабкі курчата. Їх до нас з Польщі везуть. А вже що там з ними роблять – це взагалі нікого не цікавить. Чим їх там годують – невідомо.

– А у нас що, курчат немає?

– У нас немає інкубаторів.

Хлопець радить: «Якщо курку все одно купляєте – будь-яку, не тільки нашу, то хоч готуйте нормально. Пошукайте, що треба, щоб вся «радість» повиздихувала».

За порадою, ми відкрили підручник «Основи мікробіології». Там запевняється: мікроби, навіть такі, як сальмонельоз та лістерії, гинуть при 75-ти градусах. Трохи нижчу температуру витримують кишкові палички. Антибіотик температурою з їжі не виводиться.

Ми направили запити усім виробникам, згаданим у дослідженні, з проханням прокоментувати результати. Жодної відповіді не отримали…