Коли в ході розслідування справи Лазаренка американські прокурори виявили його капітали, адвокати почали шукати виправдання таким багатствам.

Сам Лазаренко в 2003 році визнав у своїй власності щонайменше 86 мільйонів доларів, і захисники наполягали, що ці гроші були схованкою Лазаренка для політичної боротьби – зокрема, повалення режиму Леоніда Кучми.

Але цій теорії повністю суперечить найбільш скандальне придбання Лазаренка – розкішна вілла в передмісті Новато, на межі природного заказнику Ігнасіо. Екс-прем’єр витратив на неї 6 мільйонів 745 тисяч доларів з грошей, які врятував від арешту в Швейцарії, перевівши їх на Багами та Антигуа.

Ця транзакція за будинок, визначена судом після всіх апеляцій як відмивання коштів, стала одним з восьми епізодів звинувачення, на підставі яких Лазаренку було визначено остаточне покарання у вигляді восьми років та одного місяця тюрми.

Адреса будинку Лазаренка –  розташоване напроти Сан-Франциско на іншому боці затоки місто Новато, вулиця Obertz Lane, будинок номер 100. Насправді треба їхати до Ігнасіо, де в оточенні дикої природи і обзавівся гніздечком Лазаренко.

Табличка: Obertz Lane, приватна вулиця

Оголошення попереджає, що заходити на територію Лазаренка – це порушення закону

Паркан Лазаренка одночасно є парканом природного заказника Ігнасіо

Ви колись бачили приватну вулицю? А у Лазаренка вона була. На ній не розташовано жодного іншого будинку, крім його. Дзвонимо у ворота. Нікого немає. Зазираємо у поштову скриньку – вона незаперта. Всередині – телефонний довідник регіону, який після доставки тут лежить уже декілька місяців.

Двері сусіднього будинку відкриває чоловік, який нічого не знає про господаря Obertz Lane. Раніше віллу орендував голлівудський актор Едді Мерфі, але з новим власником він не знайомий. “Я живу своїм життям”, – каже він. І справді, будинки навколо виглядають дуже пристойно, а біля входів стоять припарковані Феррарі або Порше.

Палац Лазаренка розташований на плато та захований від сторонніх очей. Він має дев’ять спалень, тенісний корт і каскад басейнів. Збудований у 1991 році. Зараз його вартість оцінюють в 7 мільйонів доларів.

По всьому периметру територія Лазаренка обменесена парканом із колючим дротом та попередженням: “Приватна власність”. Інші будинки взагалі не мають огорожі. Автор цих рядків не мав наміру порушувати закон заради кількох знімків – адже фотографії вілли Лазаренка були розміщені в буклеті фірми нерухомості, який роздали присяжним для ознайомлення з житловими умовами українського екс-прем’єра.

Всередині палацу Лазаренка. Фото з буклету

Свою американську віллу Лазаренко придбав на компанію Dugsbery. Це було літо 1998 року – щойно сформували нову Верховну Раду, а “Громада” набрала майже 5 відсотків. Лазаренко програв спікеріаду, але він готувався дати вирішальний бій Кучмі на виборах 1999 року. І паралельно облаштовував свій побут в Каліфорнії.

Спочатку фірмою Dugsbery володів подільник Лазаренка Петро Кириченко. Вона не здійснювала жодної діяльності. У серпні 1998 рахунок Dugsbery поповнився на 9,3 мільйони доларів – Лазаренко перекинув гроші з Багамських островів та Антигуа, де були відкриті рахунки його офшорної компанії Lady Lake.

Причому директор компанії Майкл Менко навіть не здогадувався, що Кириченко продав її Лазаренку. Він не знав, хто стоїть за багамською конторою Lady Lake, яка стала власником Dugsbery. Про це він свідчив під присягою у Сан-Франциско:

“– Хто вам сказав анулювати попередні акції Dugsbery та випустити нові на Lady Lake?

• Петро Кириченко.

– Хто був власниками Lady Lake?

• Я не знаю, – розповідав Менко на суді в Сан-Франциско”.

Після зміни власника Dugsbery управляючий відкрив рахунок у West America Bank – в передмісті Сан-Франциско Саусаліто. Саме з цього рахунку і було заплачено 6 мільйонів 745 тисяч доларів за придбання палацу Павла Лазаренка. Гроші за нерухомість було перераховано 31 серпня 1998 року.

Тільки після цього Лазаренко зустрівся з Менком і попросив його слідкувати за будинком за його відсутності – майже протягом півроку. За свою роботу Менко отримував 5 тисяч доларів на місяць.

“– Ви мали розмову з Лазаренком щодо цієї нерухомості? – запитали Менка на допиті в суді.

• Так. Він сказав, що хоче, аби я доглядав за власністю, проживаючи в гостьовій кімнаті. Я погодився.

– Довго ви там жили?

• Щоденно в робочі дні. До січня 1999, коли пані Тамара Лазаренко приїхала в США та поселилася в цьому будинку на Obertz Lane, 100″.

Після дружини Лазаренка в будинок переїхали і його діти – дві доньки та син. Сталося це в лютому 1999 року, за декілька тижнів до втечі екс-прем’єра до Америки.

Окрім будинку, для потреб Лазаренка компанія Dugsbery у вересні 1998 року придбало автомобіль “Mercedes” S 500 за 90 тисяч доларів.

Про те, що Лазаренки надовго збиралися оселитися в Америці, свідчила ще одна історія – у середині 1999 року, з березня по вересень, будинок у Новато пережив масштабний ремонт. За редизайн заплатили 700-750 тисяч доларів. Ще 60 тисяч виклали за другий автомобіль у родині – Range Rover.

Оскільки на той момент Лазаренко перебував під арештом, схоже, він сприймав свої неприємності лише як тимчасові – і думав звільнитися за декілька тижнів. Не усвідомлюючи, що майже 14 років не бачитиме свій дорогоцінний будинок, в який вклав понад 7 мільйонів доларів.

Поки тривав ремонт, в будинку жила Тамара Лазаренко. Інколи Менко був її шофером. Зрештою, він пропрацював до листопада 1999, а потім його звільнила фірма Schwiff, Levy and Polo, яка від імені арештованого Лазаренка зайнялася його фінансами.

Територія Лазаренка посеред природнього заказника. Фото Google

Залишок коштів Dugsbery після купівлі маєтку для Лазаренка склав 2 мільйони 300 тисяч доларів – у вересні 1998 року вони були розміщені на депозиті в банку Bank Boston Robertson Stephens.

А ще через два роки ці дві транзакції компанії Dugsbery – купівля маєтку за 6 мільйонів 745 тисяч доларів та депозит в розмірі 2 мільйони 300 тисяч доларів – стали пунктами обвинувачення проти Лазаренка за статтею “відмивання коштів”. Адже походили ці гроші зі швейцарського рахунку CARPO-53, куди частку Лазаренка переказували і Тимошенко, і російська газова компанія “Ітера”, і Кириченко.

У підсумку, після всіх апеляцій ці два платежі так залишилися в числі остаточних восьми пунктів звинувачення, за які Лазаренко і був засуджений до понад восьмирічного тюремного ув’язнення.

Антигуанський банкір Пабло Лазаренко

Окрім маєтку в Каліфорнії, Лазаренко здійснив ще одне масштабне придбання – він став власником цілого банку на екзотичному острові Антигуа.

Навесні 1997 року над прем’єр-міністром Павлом Лазаренком почали згущатися хмари – дедалі частіше точилися розмови про його швидке звільнення з посади.

Для Лазаренка це означало не лише втрату впливу на економіку Україну та згортання нескінченної ріки грошей, які надходили на його рахунку в Швейцарії як частки від “участі в бізнесах”. Відставка означала для Лазаренка ризик позбутися всіх грошей, які він так ретельно назбирав на секретних рахунках.

Він знав, що одразу після звільнення проти нього почнеться розслідування, і слідчі рано чи пізно доберуться до його рахунків у Женеві. Вони могли бути миттєво заморожені, оскільки між Україною та Швейцарією існувала домовленість про взаємну правову допомогу в кримінальних справах.

Для Лазаренка треба було знайти спокійне місце, куди він міг би перевести гроші, щоб до них не добралася українська прокуратура. В серпні 1997 року Лазаренку в банку SCS Alliance, де він накопичив 125 мільйоні на кодованому рахунку CARPO-53, виписали два чеки по 48 мільйонів доларів кожен. Як ми вже згадували, ці гроші, які фактично були аналогом готівки, Лазаренко помістив на рахунок двох офшорних компаній на Багамських островах.

Решту – 28 мільйонів – Лазаренко перевів у EuroFed Bank на острові Антигуа, де було відкрито рахунок офшорної фірми Петра Кириченка Orphin.

EuroFed Bank на Антигуа був однією з ключових ланок Лазаренка у відмиванні коштів. Цю фінансову установу він придав разом з Петром Кириченком у групи емігрантів, що жили в поблизу Сан-Франциско, на чолі з Александром Ліверантом, який також свідчив у суді. Вони вдвох сконцентрували 67% акцій.

uroFed Bank мав ліцензію типу “В” на Антигуа, тобто йому було заборонено робити бізнес з місцевими підприємствами, а його рахунки були кореспондентськими рахунками у американських банках – Pacific Bank та Commercial Bank of San Francisco.

“– Коли ви познайомилися з Кириченком? – запитали на допиті у Ліверанта.

• На початку 1997. Кириченко представився як заможний бізнесмен з України, який живе тут і займається торгівлею товарами. Він запропонував купити дві третини капіталу банку. Його було продано за 1 мільйон 100 тисяч доларів. Компанія Brancross став власником 67%, а я з партнерами – по 11%. Я залишився директором і був відповідальним за інвестиційну стратегію банку, правові питання тощо”.

Купивши банк, Кириченко зробив рахунок Orphin транзитним, на який надходили поточні хабарі для Лазаренка або гроші, які він терміново евакуював зі Швейцарії.

Після цього майже миттєво гроші переводилися на персональний рахунок Лазаренка в цьому ж антигуанському банку. Прокладка у вигляді Orphin використовувалася з метою заплутати сліди.

Також з рахунку Orphin Кириченко заплатив кримінальному авторитету Матросу 1,5 мільйони доларів, що нинішня Генпрокуратура трактує як платіж за вбивство Євгена Щербаня.

“– Скільки грошей було на депозитах у EuroFed Bank на кінець 1997 року (через півроку після придбання банку Лазаренком)? – запитали в Ліверанта на судів в Сан-Франциско.

• Трохи більше 100 мільйонів доларів. У нас з’явилося більше клієнтів з великими депозитами.

– Хто були ці клієнти з великими депозитами?

• Пан Лазаренко”.

Ще один пункт відмивання коштів

Але просто тримати гроші на депозиті було надто невигідно, і ставка була невисока – тому Лазаренко вирішив їх інвестувати.

21 листопада 1997-го з кореспондентського рахунку EuroFed в банку Commercial Bank of San-Francisco було переведено 6 мільйонів доларів на інвестиційний рахунок в американській інвесткомпанії Hambrecht & Quist.

Згодом це було визнано ще одним пунктом “відмивання коштів” – третім з восьми пунктів, що залишилися у підсумковому обвинуваченні Лазаренка, за яке він і отримав остаточне покарання.

Сам Алекс Ліверант став близьким фінансовим радником для Лазаренка та Кириченка.

На початку 1998 року Петро Кириченко вирішив хрестити свою онучку – і покликав Лазаренка в хрещені батьки. Святкували цю подію в ресторані Splendido у Сан-Франциско. Хоча це було за декілька місяців до парламентських виборів, Лазаренко прилетів на церемонію до Сан-Франциско. Там він і познайомився з Ліверантом. Потім вони ще неодноразово бачилися, бо тепер ця людина відповідала за гроші Лазаренка – Ліверант навіть приїздив на з’їзд “Громади” до Дніпропетровська.

Але навесні 1998 року Лазаренка спіткала ще одна проблема – його гроші в Швейцарії справді почали блокувати. Так, у травні Ліверант вилетів до Швейцарії з метою вирішити питання заморожених 5 мільйонів доларів на кореспондентському рахунку EuroFed в Credit Suisse.

“- На тій зустрічі був я і Лазаренко. Гроші були переведені на (транзитний) рахунок Кириченка, і коли він вимагав від банку їх перевести далі, банк відмовився. Зустріч в Женеві була присвячена розморозці цих 5 мільйонів, – пригадав Ліверант на допиті.

– І що ви сказали Лазаренку?

• Що ми не можемо звільнити ці гроші”.

До слова, поки Лазаренко в Швейцарії намагався врятувати гроші, в Україні його спіткало ще одно фіаско. Лазаренко сподівався, що без голосів його фракції не буде обрано спікер нового парламенту – і намагався на цьому побудувати свою гру. Але Юлія Тимошенко домовилася додати необхідні голоси для обрання спікером Олександра Ткаченка – і в обмін отримала посаду голови бюджетного комітету.

Лазаренко відчував, що кільце навколо нього звужується. В серпні 1998 року він летить до США. Там він вирішує придбати маєток у Новато, а потім їде відпочивати на Гавайї. Втрьох, Лазаренко, Кириченко і Ліверант думають над подальшими кроками.

“Лазаренко сказав, що хоче закрити свій особистий рахунок у EuroFed Bank та перевести активні на чотири різні корпорації, утворені на Британських Віргінських островах – це Lady Lake, Fairmont та інші”, – пригадує Ліверант.

Згодом частина коштів була переведена на рахунок Lady Lake, з якого гроші пішли на рахунок каліфорнійської компанії Dugsbery, що і купила будинок для Лазаренка. Але пожити в ньому він так і не встиг.

Палац досі значиться на компанії Dugsbery, а в телефонних довідниках її реєстрацією вказано адресу маєтку Лазаренка – Obertz Lane, 100.

Сам же екс-прем’єр, будучи власником такої нерухомості, понад п’ять років був змушений утримуватися під домашнім арештом у скромній квартирі в емігрантському районі Сан-Франциско, аж поки восени 2008 його знову не повернули до тюрми. З якої він має вийти 1 листопада цього року.

Будинок в Новато не конфіскував суд, хоча все не було зовсім спокійно – цього року віллу пограбувала місцева молодь. Зрештою, головне залишається незмінним – Лазаренку є куди повертатися з в’язниці.

ДАЛІ БУДЕ

Матеріал підготовлено за сприяння данського проекту журналістських розслідувань I-SCOOP

Сергій Лещенко

Джерело: Українська правда