“Кардинальна зміна показів слідчим (посадовою особою, уповноваженою на проведення досудового розслідування) є екстаординарною ситуацією”, – говорить Віра Крат, адвокатка та медіа-юристка ІРРП, що захищала журналістів у суді, і додає, що таку ситуацію неможливо було прогнозувати.

Фрагмент відео, на якому – конфлікт між родичем екс-заступника МВС Олегом Поліщуком та журналістами (BIHUS.INFO)

Три роки, щоб «зам’яти» справу

Йдеться про побиття та пограбування оператора Максима Шелеста  Misha Shelest у квітні 2015 року у місті Буча Київської області біля будинку екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. У нападі звинуватили зятя Чеботаря Олега Поліщука.

Інцидент стався невдовзі після прийняття Верховною Радою змін до закону, який посилювали кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістам, але знімальній групі «Наших грошей» це не допомогло.

6 лютого 2018 року мало відбутися останнє засідання суду по цій справі, на якому журналісти дізналися, що справу закрито.

Про це написала 7 лютого у себе на Фейсбук-сторінці Надія Бурдей, журналістка програми «Наші гроші» (Bihus.info). Закрив справу слідчий реформованої Нацполіції Сергій Захарченко.

Власне, вперше про закриття цієї справи журналісти дізналися ще у 2016 році – її закрили за відсутністю складу злочину. Але на запит Надії Бурдей Києво-Святошинської прокуратура 30 січня 2017 року повідомила, що «постанова про закриття не виносилась, оскільки підпис слідчого пана Захарченка – підробний».

Судовий розгляд справи продовжився і тривав упродовж всього 2017 року. Останнє засідання мало відбутися 6 лютого, на якому слідчий Захарченко згадав, що таки підписав постанову про закриття справи про напад на журналістів у 2016-му.

Слідчий, що нічого не пам’ятає

Діалог журналістки  зі слідчим під час допиту у суді, який вартий цитування:
– Ви кажете, що підписували цю постанову про закриття, а у письмових поясненнях написали, що НЕ підписували. Як таке можливо?
– Не пам’ятаю. Два роки минуло.
– Добре, припустимо, ви підписували цю постанову, але вона не внесена до ЄДР. Як таке можливо?
– Не знаю. Може забув. Два роки минуло.
– Чому ви не відправили постанову постраждалим, зокрема, мені?
– Не пам’ятаю.
– За фактом підробки вашого підпису відкрите кримінальне провадження. Вас хоч раз допитували у цій справі?
– Ні, не пам’ятаю.

«Боротьба не закінчилась»

– Тут вже вбачається справді щось містичне, – коментує ситуацію адвокатка та медіа-юристка ІРРП Людмила Панкратова. – Два роки прокуратура і суд вважають, що постанови про закриття справи немає – про це є прямі свідчення і документи в суді. Справу слухають уважно, розглядають докази, прокуратура підтримує звинувачення, але справу про підробку підпису постанови не розслідують, хоча суд і наша адвокатка увесь час нагадують про це і роблять заяви. Потім, коли вже всі на фінішній прямій – залишається останній формальний допит цього слідчого, щоб вирок не було скасовано, слідчий зв’являється і каже – так, це моя постанова, я її підписав».

Адвокатка Віра Крат теж дивується і задає риторичне питання:  «Чи варті офіційні документи, складені  посадовими особами прокуратури і поліції того паперу, на якому викладені?»

За її словами, справа була передана до суду вже в такому стані, щоб неможливо було підтвердити обвинувачення,  оскільки зібрані на місці події відбитки пальців, частини предметів були непридатні для проведення експерного дослідження. Протягом 14 судових засідань  кропітливо  досліджувались докази обвинувачення – і от результат.

• Але це не означає, що боротьба закінчилась, – підкреслює пані Крат. –  На сьогодні є всі підстави стверджувати про порушення Державою Україна своїх позитивних зобов’язань за ст.10 Конвенції про  захист прав людини і основоположних свобод щодо належного розслідування злочинів проти журналістів.  Незважаючи на наявні юридичні шляхи захисту, в Україні (які будемо використовувати)  потрібно  звертатись  до Європейського суду з прав людини.  Рішення Європейського суду  у справах проти України є дієвим інстументом.  Тільки  завдяки таким наполегливим журналістам, як Надія Бурдей ми можемо змінити  ситуацію.”

«Наблюдаю, как мы отползаем назад»

Засновник Bihus.info Денис Бігус на своїй фейсбук-сторінці назвав цю справу ознакою повернення до минулого:

“Я по этому делу в хронологии наблюдаю, как мы отползаем назад.

В 15-м полиция ни хрена не делала, но открыто не препятствовала.

В 16-м рыпнулась закрыть дело, но после огласки пошла на попятную.

В 18-м уже хрен ложила на всякую огласку и приличия. Что там с реформой? Каким стандартам планиуем соответствовать в 20-м?”