…А насамкінець Віктор Ющенко вирішив знеславити державні нагороди

Сергій Лещенко, УП, оновлено 4.02.2010 _ П\’ятниця, 29 січня 2010, 12:28

Віктор Ющенко допрацьовує останні дні в статусі президента, особливо не перенапружуючись.

Наприклад, все ще чинний глава держави може без пояснень просто… не приїхати на роботу. У такі дні життя в секретаріаті завмирає. Стоять зачиненими кабінети керівництва президентської канцелярії.

Сергій Лещенко, УП, оновлено 4.02.2010 _ П\’ятниця, 29 січня 2010, 12:28

Віктор Ющенко допрацьовує останні дні в статусі президента, особливо не перенапружуючись.

Візити Ющенка у Львівську та Івано-Франківську область було скасовано. У цих подорожах просто не було сенсу. Не летіти ж Ющенку на Галичину для того, щоб розповідати про своє голосування “проти всіх” у другому турі.

За інформацією “Української правди”, у цей вівторок, як і минулого тижня, Ющенко не вийшов на своє робоче місце на Банковій. Якби мова йшла про простого держслужбовця, він міг би претендувати на догану. В принципі, з Віктором Ющенком приблизно так і сталося – своє “службове стягнення” він вже отримав 17 січня від українських виборців. Тільки у четвер Ющенко розпочав більш-менш активну діяльність.

Коли Українська правда дізналася про прогул Ющенка, то зв\’язалася з його прес-секретарем Іриною Ванниковою. Вона заявила, що Ющенко не пропускав роботу: “Президент у вівторок працював в офісі з документами в робочому режимі. А взагалі, незалежно від місця перебування глави держави, президент продовжує працювати, бо його робота не обмежується стінами СП”.

Але жодного заходу з його графіку як за цей вівторок, так і за минулий понеділок чи вівторок, окрім пірнання в ополонку на Водохреща, назвати на Банковій не можуть.

Відчуття, що насувається день здачі влади, дозволив керівництву секретаріату пожити в своє задоволення.

Активність Ющенка звелася до заохочення свого оточення. На Банковій почалася масова роздача нагород і звань людям, які складали найближче коло президента та забезпечували йому життєвий комфорт.

alt

Нагороджую…

Так, з нагоди Дня Соборності Ющенко нагородив орденом Ярослава Мудрого керівника свого офісу Руслана Демченка, який в 2006-му замінив на цій позиції Андрія Кислинського.

У обгрунтуванні указу сказано – “за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України”.

Складно пояснити, в чому полягала роль Демченка в “консолідації суспільства” і “розбудові правової держави”, якщо його функції зводилися до складення робочого графіку президента та з\’єднання з потрібними абонентами по телефону.

Також орден Ярослава Мудрого отримав Юрій Рубан – директор Національного інституту стратегічних досліджень, який із соціологією в руках до останнього переконував Ющенка у його шансах вийти в другий тур виборів.

З орденом “За заслуги” закінчує каденцію Ющенка і керівник служби його протоколу Юрій Полурез. Як сказано в указі – “за вагомий особистий внесок у розвиток української дипломатії, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм…”

Хтось чув з українських громадян про дипломата Юрія Полуреза, і в чому полягав його “особистий внесок”? Свою роботу в стінах МЗС він завершив як заступник директора департаменту Міністерства, після чого перейшов на Банкову.

Не з пустими руками залишає Банкову заступник глави секретаріату Олександр Шлапак. Орден Ярослава Мудрого він отримав від Ющенка 1 січня з нагоди 50-річного ювілею.

За п\’ять років роботи в пулі президента орденом княгині Ольги нагороджено репортера агентства УНІАН Олену Гітлянську. “Для мене ця нагорода стала сюрпризом – я не проявляла жодної ініціативи для її отримання”, – поділилася журналістка.

Звання “заслуженого працівника культури України” залишиться на пам\’ять від президентства Ющенка в Олени Трусової – заступника Ірини Ванникової у прес-службі глави держави.

Не зміг черговий раз обійти увагою Ющенко і групу “Наша Ряба”, яку представляє завгосп президента Ігор Тарасюк. Протягом менше ніж року на них обрушився справжній зорепад.

Орден “Героя України” вже отримав керівник Миронівського хлібопродукту Юрій Косюк. Саме йому, за зізнанням Ігоря Тарасюка в 2006-му році, він передав в управління свої акції.

Також титул “Героя України” отримав їхній ставленик на посаду міністра аграрної політикиЮрій Мельник і його тесть Михайло Зубець. Званням заслуженого працівника сфери послуг був відзначений син Зубця Микола, який керував державним “Президент-готелем” до його сумнівного відчуження.

І от тепер у січні Ющенко зробив ще один жест цій команді. Він присвоїв статус “національної” з усіма витікаючими наслідками в питанні матеріального забезпечення Українській академії аграрних наук, президентом якої є той самий Михайло Зубець.

Ющенко розплатився нагородами і з керівництвом Управління державної охорони. Так, орден “За заслуги” отримав Павло Альошин – керівник особистої охорони Ющенка.

Обгунтування – “за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності України, забезпечення безпеки органів державної влади і посадових осіб, зразкове виконання військового обов\’язку та з нагоди річниці утворення Управління державної охорони України”.

alt

Павло Альошин був поряд з Ющенком, коли той прийшов до ЦВК подавати свої документи перед президентськими виборами

Приклад Альошина взагалі унікальний. В указі Ющенка від 12 січня він фігурує як підполковник.

Хоча, як стверджують джерела “Української правди”, йому ще 25 грудня вже було присвоєно звання полковника. І не виключено, що в останні дні своєї каденції Ющенко присвоїть йому звання генерала.

Це – приклад карколомної кар\’єри, яку людина зробила при дворі Ющенка. Адже в 2005 Альошин був простим лейтенантом .

Але, оскільки з часів прем\’єрства він був закріпленим за Ющенком, то користувався його особливою довірою і після інавгурації отримав посаду заступника начальника Управління державної охорони – керівника особистої охорони президента.

За п\’ять років Альошин піднявся з лейтенанта до полковника. Це суперечить “Положенню про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”,затвердженому указом самого президента .

Цим документом встановлено строки перебування у військових званнях: для старшого лейтенанта і капітана вони становлять 3 роки; майора – 4 роки; підполковника – 5 років; і полковника – 2 роки. Тобто за п\’ятирічку Альошин пройшов шлях, який мав би займати 14-17 років.

Військове звання генерал-лейтенанта отримав від Ющенка начальник Управління державної охорони Олександр Бірсан і його перший заступник Юрій Суховатий.

Це також суперечить іншому указу Ющенка – “Про порядок присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів”, за яким звання присвоюються не раніше ніж через рік після перебування на посаді. А Бірсан і Суховатий були призначені в УДО тільки влітку 2009-го, після звільнення Балоги з секретаріату та відставки його протеже Гелетея.

Не обійшла увагою Банкова і ставленика Віри Ульянченко в СБУ – заступника керівника спецслужби Василя Грицака. 16 січня йому дали генерал-полковника, хоча він також не пропрацював року на своїй нинішній посаді.

Але на цьому карусель нагород у виконанні Банкової не завершиться. У дні, які залишилися до оголошення нового президента, очікується ще декілька резонансних указів, які поповнять ряди “Героїв України” особами з оточення Ющенка.

P.S. Українська правда звернулася до прес-секретаря президента Ірини Ванникової щодо роздачі слонів найближчому колу Ющенка.

“Це конституційне право президента, – заявила Ванникова. – Читайте Конституцію – стаття 106 пункт 25: президент нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними”.

Що ж, у цьому випадку Віктору Андрійовичу також складно було відділити державне від приватного.

Джерело: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/01/29/4682258/