Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 26 квітня 2012 року
Ця скандальна історія наприкінці березня кілька днів обговорювалася на всіх Інтернет-порталах. Інститут інноваційних технологій – відповідальний за підручники міністерський орган – замовив 302 книжки з «Української мови для шкіл з польською мовою викладання» для майбутніх першокласників, яким за планом цьогоріч мають повністю оновити посібники. Ціна кожної книжки – 647 гривень 9 копійок. Журналісти порталу «Наші гроші» одразу розкопали – автором дорогої книжки стала мати віце-прем\’єра Ольга Хорошковська.
Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 26 квітня 2012 року
«Табачник за 61 мільйон замовив підручники для першокласників по 647 гривень!»
Ця скандальна історія наприкінці березня кілька днів обговорювалася на всіх Інтернет-порталах. Інститут інноваційних технологій – відповідальний за підручники міністерський орган – замовив 302 книжки з «Української мови для шкіл з польською мовою викладання» для майбутніх першокласників, яким за планом цьогоріч мають повністю оновити посібники. Ціна кожної книжки – 647 гривень 9 копійок. Журналісти порталу «Наші гроші» одразу розкопали – автором дорогої книжки стала мати віце-прем\’єра Ольга Хорошковська.
Однак на значно грандіознішу аферу Міністерства освіти при друці новеньких книжок для перших класів мало хто звернув увагу.
Дорогі книги
“Абсолютно обґрунтована ціна… Жодної сенсації тут немає, і це перевіряла і Рахункова палата, і ГоловКРУ, і прокуратура. Шкода, що просто, спекулюючи на добрих справах держави, хтось подає недостовірну і неправдиву інформацію”, – вже наступного дня після розголосу про «підручники Хорошковської» коментував їхню ціну міністр освіти Дмитро Табачник.
На своєму сайті МОН пояснило схему розрахунку цін на книжки: чим менший тираж, тим більша ціна. «Вартість підручника, що закуповується, включає в себе технологічний процес його виготовлення (який має низку етапів) та складається не тільки з витрат паперу, картону, плівки і поліграфічних витрат, а ще й з редакційних та загальновидавничих (авторські гонорари, розроблення оригінал-макетів, художні та редакційні витрати)», – пояснили чиновники.
«Вартісних» підручників Міносвіти у березні замовило три назви – окрім виданого у державному видавництві «Світ» дітища Хорошковської, ще «Іспанську мову» за 518 гривень 50 копійок за штуку (видавництво «Ґенеза) і «Українську мову для шкіл з навчанням молдовською мовою» (також “Світ”) – ще одну книгу матері віце-прем\’єра, 496 гривень 75 копійок за примірник. У квітні – ще шість «дорогих» книжок – «Математику для шкіл з молдовською мовою викладання», «Природознавство для шкіл з молдовською мовою викладання», «Основи здоров\’я для шкіл з молдовською мовою викладання» і три таких же книжки, але вже для шкіл з польською мовою. Кожна – від 344 до 505 гривень за штуку.
«Свідомо» вирішило поцікавитися, чи можна було видати ці самі книжки дешевше. Довго шукати не довелося. Нашу увагу привернуло оголошення на сайті популярного в Києві видавництва «Зелений пес». Надрукувати книгу, що за кількістю сторінок вдвічі перевищувала б шкільні підручники, з твердою обкладинкою, редагуванням, версткою, дизайном, друком, зберіганням на складі, представленням на книжкових виставках і доставкою усієї партії до місця призначення коштує … 17 000 гривень за 500 примірників. Тобто 34 гривні за одну книжечку. Якщо сюди включити офіційний авторський гонорар, який, за словами Хорошковської, склав 2500 гривень, то одна книжка обійшлася б у 44 гривні – в п\’ятнадцять разів дешевше, ніж заплатили чиновники з Міністерства освіти.
І ще інформація для порівняння. 19 березня Київський національний музей російського мистецтва замовив 1000 екземплярів книги «Врубель і Київ». Ціна кожної – 150 гривень. В книзі 430 сторінок матового паперу з великою кількістю кольорових малюнків, тверда кольорова обкладинка, золота тиснява. Кожна – запакована в індивідуальну вакуумну упаковку.
Тож попри запевнення міністра, що високим цінам «дали добро» у Рахунковій палаті і ГоловКРУ, Генеральна прокуратура вже порушила справу за фактом необґрунтованої розтрати бюджетних грошей. «Свідомо» знайшло для прокурорських перевіряючих причину уважніше передивлятися документи.
Як заробили на інших підручниках для першокласників
Традиційно, найбільше державне замовлення на підручники для шкіл отримують відомі видавництва – державні «Освіта» і «Світ», і приватні – «Ґенеза» і «Грамота». Їхні логотипи знає не одне покоління школярів.
Цьогоріч ситуація кардинально змінилася.
З 63 назв підручників, які Міносвіти замовило для першачків, шосту частину – 11 назв – випало друкувати приватному ТОВ Видавничий дім «Освіта».
Нам вже не вперше доводиться писати про це видавництво. У грудні воно, за сприяння поважної державної установи – Українського центру оцінювання якості освіти, що організовує тестування в школах – видало збірники для підготовки до цього тестування. Їх зазвичай поширювали безкоштовно, через сайт УЦОЯО. Цього ж разу дозволили продавати приватному видавництву по 58 гривень за комплект з одного предмету. Видавництво отримало шанс заробити більше 60 000 000 гривень, віддавши працівникам УЦОЯО за роботу 167 000 гривень.
За два місяці сайт Міністерства освіти широко розрекламував виведення на ринок нового товару – видавництво ТОВ Видавничий дім «Освіта» випустило «Довідник абітурієнта – 2012». За книгу з написом «Офіційне видання Міністерства освіти і науки, молоді та спорту», з офіційною інформацією про правила прийому до вишів, контактами університетів і відповідями директора департаменту вищої освіти МОНМС Ярослава Болюбаша на питання абітурієнтів видавництво просило в абітурієнтів 38 гривень. Всю ж роботу над нею чиновники Міносвіти провели безкоштовно.
Ще два місяці – і видавничий дім, який на книжковому ринку працює менше року, отримує ласий шматок державного замовлення на друк підручників.
Чиє це видавництво? Офіційно – Тамари Ткаченко. Раніше вона була генеральним директором однойменного Державного спеціалізованого видавництва «Освіта». Воно перебуває у відомстві Міносвіти і щороку друкує для мільйонів школярів підручники. Ткаченко, окрім того, входила до різних груп і комісій Міносвіти – від журі на звання “Вчитель року” до обрання найкращих авторів підручників для шкіл. З посади вона пішла навесні 2011-го й одразу стала директором ТОВ Видавничий дім «Освіта».
Скільки видавництво цього разу отримає з державного бюджету? Більше 21 мільйона гривень. При загальних витратах на друк підручників для перших класів – 64 мільйони гривень. Тобто дружня до екс-підлеглої міністра приватна структура отримає третину всього цьогорічного «першачкового» бюджету – це в 20 разів більше, ніж отримало за свої послуги однойменне, але державне видавництво «Освіта», яке до цього було лідером замовлень.
Але і це ще не все. У гонитві за заробітком на школярах для приватних підприємців Міністерство освіти пішло на кримінальний злочин.
“Закупівлі підлягають лише ті підручники, які стали переможцями Всеукраїнського конкурсу рукописів, а оцінку їм дають більше 500 експертів, і вже другий рік поспіль прізвища та електронні адреси й телефони всіх експертів розміщені на сайті міністерства, тобто не можна оголосити переможцем підручник, який не пройшов всі процедури”, – розміреним тоном пояснює міністр Табачник.
«Свідомо» знайшло і детально вивчило цьогорічний «Перелік підручників-переможців». Книжок Видавничого дому «Освіта» в переліку – дев\’ять. Вісім з них надруковано, одну відсіяли. Але загальне замовлення для Видавничого дому склало 11 назв підручників. Тобто три підручники цього видавництва, попри палкі запевняння Дмитра Табачника у неможливості таких фактів, навіть не пройшли Всеукраїнський конкурс рукописів.
Це «Образотворче мистецтво для шкіл з російською мовою викладання», «Природознавство для шкіл з російською мовою викладання» і «Музичне мистецтво для шкіл з російською мовою викладання». В обхід конкурсу вони одразу потраплять на парти першачків. А гроші за їхній випуск – у кишені приватних осіб.
Як це пояснили у Міністерстві освіти? А ніяк. Наш запит із цим запитанням проігнорували. Зараз ми готуємо звернення до Генеральної прокуратури і Рахункової палати з цього приводу.
Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»
