Практично на кожній виборчій дільниці Луцька у день виборів знаходилось по два кореспонденти від комунальної газети Луцька “Луцький замок”. Їх об’єднувало одне – кореспондентами комунального тижневика вони стали зовсім нещодавно – посвідчення видані напередодні виборів.
28 жовтня першим про це повідомив у соціальній мережі “Фейсбук” кандидат у народні депутати Віктор Федосюк:
Пан Федосюк оприлюднив і посвідчення спеціального кореспондента міської газети:
Портал “Четверта влада” спробував з’ясувати – що ж робили на виборчих дільницях більше сотні кореспондентів тижневика із тиражем 3020 примірників.
Спочатку ми зателефонували у редакцію газети, однак головний редактор Віктор Трофимчук не захотів розмовляти – то кидав слухавку, то сердито пояснював, що не має часу, бо працює над випуском газети.
Через кілька тижнів Віктор Трофимчук став більш зговірливим – саме тоді він отримав інформаційний запит порталу і вже підготував відповідь.
Головний редактор пояснював, що запитувана інформація про видані посвідчення не підпадає під дію закону “Про доступ до публічної інформації” і не шкодував порад журналісту “… якщо ви така розумна – то почитайте закон про комунальні підприємства…”, але зрештою погодився відповісти на запитання “Четвертої влади”.
За словами пана Трофимчука, в штаті редакції працює 5 журналістів, офіційних постійних позаштатних кореспондентів газета не має. А нині дійсних посвідчень журналіста газети є 10-11. До виборів редактор видав ще 142 посвідчення. Пояснює це потребою в об’єктивній інформації про хід голосування на кожній виборчій дільниці міста Луцька:
- Ми хотіли охопити всі дільниці, щоб мати оперативну інформацію, – каже Віктор Трофимчук.
Як не дивно, але головний редактор міського тижневика вважає, що кореспондентом може бути навіть школяр чи звичайний підприємець. Яку ж інформацію для газети надали такі кореспонденти редактор не сказав, пояснив що “…інформації, яка була би цікава і невідома нікому, не було, тому що все відбулося спокійно, тихо, мирно, без фальсифікацій.”
Кореспондентами працюють адвокати
На копії посвідчення №119, яку оприлюднив Віталій Федосюк, спеціальним кореспондентом “Луцького замку” на тиждень стала Єрмоленко Марина Павлівна. Ми спробували відшукати таку журналістку через пошукову систему – адже якщо ця людина має відношення до журналістики, то пошуковик обов’язково дасть посилання на це прізвище. Проте, ні на матеріали, ні на згадку про такого журналіста пошуковик не вказав.
Знайти журналістів “Луцького замку”, які працювали на виборах, ми спробували іншим шляхом – скопіювали зошит реєстрації спостерігачів та журналістів на дільниці № 071075. Тут від газети “Луцький замок” зареєструвалось двоє людей – Сорокопуд М. О. та Куранов Б.О. – фото клікабельні:
Фото порталу “Четверта влада”
Пошукова система показала нам інформацію про волинського адвоката Сорокопуда Миколу Олександровича. Оскільки дані із реєстрації співпадають із пошуковими даними, – можна припустити, що журналістом “Луцького замку” на виборах працював і відомий луцький адвокат.
Про особу Куранова Б.О. у пошукових системах ми не відшукали нічого. Тим більше не вдалося відшукати жодної інформації чи посилання на тексти цих “спеціальних кореспондентів”.
Ми зателефонували до адвоката Сорокопуда Миколи Олександровича, аби дізнатись, яку роботу він виконував у день виборів як кореспондент газети “Луцький замок”:
– Миколо Олександровичу, у нас є інформація, що у день виборів ви працювали кореспондентом “Луцького замку” на виборчій дільниці.
- Я працював кореспондентом. Я позаштатний кореспондент.
– А яку функцію ви виконували?
- Я? Інформацію збирав. Я давав інформацію у “Луцький замок” для того, щоб було відповідне реагування преси…
– Яку вам вдалося зібрати інформацію?
- На нашому участку все було прекрасно, все нормально, все тихо. Причому дуже гарно комісія працювала.
– Як давно ви є кореспондентом “Луцького замку” – бо ми не чули, що ви є кореспондентом цієї газети?
- А то ваші проблеми, що ви не чули що я є кореспондентом “Луцького замку”. Я ж вам сказав – спеціальний кореспондент. Це не є людина, яка працює кореспондентом по штату.
– А з якого часу ви працюєте кореспондентом?
- Я давно працюю. Я дописувач і у “Відомостях” і в “Луцькому замку” і у всіх інших.
– Ви й надалі залишаєтесь кореспондентом?
- Так. Ви розумієте що таке кореспондент – людина штатна і спеціальний кореспондент – людина, яка не отримує заробітну плату, яка є просто дописувачем.
– Ви маєте посвідчення газети, що ви є кореспондентом?
- В мене є посвідчення тимчасове.
– А до якого часу воно дійсне?
- Зараз я не скажу, треба подивитись.
– Тобто, наразі воно дійсне?
- Канєшно.
Тут варто нагадати слова головного редактора Віктора Трофимчука – “редакція не веде статистики позаштатних кореспондентів”, а адвокат стверджує, що має дійсне посвідчення. Навіщо ж людям, не причетним до цієї професії, посвідчення журналіста? Невідомо в чиїх ще руках опинились такі посвідчення і як ними скористались у день виборів, та й, очевидно, користуються після виборів.
Як можна оцінити явище масової видачі журналістських документів? Про це ми запитали у медіа-юристів.
Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко вважає, що видача великої кількості посвідчень журналіста редакцією “Луцького замку” з формально-правової точки зору не є порушенням законодавства. Однак, на думку юриста, тут є інша проблема, яка торкається дотримання етичних норм журналістики.
– Журналіст має право не тільки збирати, готувати та поширювати інформацію, пояснює пані Опришко. – Він повинен у своїй роботі дотримуватись як законодавства України, так і етичних норм, стандатрів журналістської роботи. Відповідно, видача посвідчень журналіста особам, які не мають жодного відношення до цієї професії, не мають необхідних знань та досвіду роботи, не знайомі з етичними принципами та стандартами роботи журналіста, є негативним явищем і може підірвати довіру до журналістики загалом.
Саме через те, що є ЗМІ, які необгрунтовано видають посвідчення журналіста випадковим особам, зараз і ставиться питання про введення єдиної прес-карти журналіста. Це має захистити пофесійних журналістів та унеможливити видачу посвідчень людям, які не мають до журналістики жодного відношення.
Аналогічний погляд на цю ситуацію має і Комісія з журналістської етики:
– Це не є прямим порушенням журналістської етики, тобто такого пункту щодо видачі посвідчень в кодексі журналістської етики немає, – коментує член Комісії з журналістської етики Сергій Гузь. – І формально юридичної заборони видавати комусь посвідчення для редакції немає. Але тут проблема в іншому – коли видають ці посвідчення стороннім людям, тобто тим, хто не є професійним журналістом, або взагалі не працює в журналістиці, то такі дії редакції підводять до підриву довіри та репутації всієї журналістської спільноти. Я не бачив цих людей у Луцьку, але бачив, що відбувалося у Києві – коли видавали посвідчення особам більше схожим на бандитів ніж на журналістів.
Комісія з журналістської етики кілька разів вже робила публічні заяви з цього приводу, закликала редакторів не видавати посвідчення стороннім особам. На жаль, редактори не прислухаються до цього. І зараз тривають переговори щодо введення єдиної прес-карти журналіста. Буде створено єдиний орган, швидше за все при Комісії з журналістської етики, який буде видавати журналістські посвідчення по всій країні. Сподіваюсь, що в майбутньому таких ситуацій не виникатиме.”
Національна спілка журналістів України оголосила кампанію громадського осуду редакцій ЗМІ, які під час виборів видавали журналістські посвідчення стороннім особам. Про це НСЖУ повідомила у своїй заяві. Перелік ЗМІ, які сприяли брудним виборчим технологіям, буде оприлюднено на сайті НСЖУ та серед медіа України.
Як відомо, під час протистоянь в “проблемних” окружкомах, зокрема, окружкомі Іллєнка-Гереги і Левченка-Пилипишина були присутні люди спортивної зовнішності з посвідченнями журналістів.
Від порталу “Четверта влада”:
Міський голова Луцька підтримував на виборах місцевого олігарха і нардепа Ігоря Палицю. В зв’язку з цим можна припустити, що 142 позаштатні кореспонденти – це не свідомі громадяни, які витрачали свій вільний час, працюючи на газету для забезпечення прозорості виборів, а просто приховані спостерігачі від кандидата в депутати, що працювали за гроші, використовуючи посвідчення газети, яка належить міській громаді Луцька.
Валентина Куць, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»
Джерело: Четверта влада
