Автор: Валентина Куць “Четверта влада”, 2 червня 2012 року
Ще при наближенні до Луцького зоопарку, кроків за 50, вражає неприємний запах, що шириться цією територією. У задушливу спеку він відчувається ще сильніше. Найперше, що впадає у вічі – відсутність води у тварин (29 квітня – ред.). У вольєрі жодної тварини ми не побачили налитої води. Лише у оленя стояла зелена пластмасова миска з невеликою кількістю води. У годівницях кіз та оленів лежить сухе сіно та черствий хліб, хоча навколо вже багато зеленої трави. Не тішить погляду й одинокий бізон з облізлою шерстю. Він якось сумно дивиться на відвідувачів і пробує сховатись від пекучого сонця за самотнє деревце або за свій вольєр.
Автор: Валентина Куць “Четверта влада”, 2 червня 2012 року
Вольєр у ведмедя має бути 30 квадратних метрів. Фото порталу “Четверта влада”
Портал «Четверта влада» перевіряв як у Луцькому зоопарку утримують тварин, скільки виділяється на це коштів і наскільки ефективно вони витрачаються.
Запахи зоопарку
Ще при наближенні до Луцького зоопарку, кроків за 50, вражає неприємний запах, що шириться цією територією. У задушливу спеку він відчувається ще сильніше. Найперше, що впадає у вічі – відсутність води у тварин (29 квітня – ред.). У вольєрі жодної тварини ми не побачили налитої води. Лише у оленя стояла зелена пластмасова миска з невеликою кількістю води. У годівницях кіз та оленів лежить сухе сіно та черствий хліб, хоча навколо вже багато зеленої трави. Не тішить погляду й одинокий бізон з облізлою шерстю. Він якось сумно дивиться на відвідувачів і пробує сховатись від пекучого сонця за самотнє деревце або за свій вольєр.
«Житлове приміщення» дикого кабана приковує погляд напіврозваленою стіною, схоже що зі шлакоблоків.
У багнюці тварина перебирає картонні коробки від яєць, гнилі помідори, капусту. Зразу ж за дикими свиньми розмістились вовки та леви. На вольєрі лева напис: «Лев’яче містечко». Що саме тут від «містечка», зрозуміти складно. У клітці місця не багато, зважаючи й на те, що ця тварина на волі багато рухається і простір для неї просто необхідний.
Така ж ситуація і з вовками – кілька метрів в ширину і довжину виглядає зовсім мало для тварин. Здається, що у цих вольєрах не прибирали кілька років. Неприємний запах і бруд у клітках не дають довго затриматись та роздивитись хижаків.
Вольєри птахів, фазанів та канюка звичайного теж не тішать погляду: провисла іржава дірява сітка-накриття, перемички вольєру підперті домкратом, всередині вольєри зарослі травою, валяється сміття, пляшки, гілляччя, дрючки.
Від птахів ми прямуємо до ведмедів. Одинокий ведмідь (чи ведмедиця) метушиться у невеликій клітці у формі куполу.
Боляче дивитись, як тварина скаче на металеві стіни клітки і безвихідно бігає по колу. У такому вольєрі мало місця навіть для пташки, не кажучи вже про ведмедя. Пригадалось відвідування цього зоопарку ще в шкільні роки – у такому ж куполі тоді знаходився якийсь птах, подібний на орла. Інші ведмеді теж метушаться у клітках, шукаючи залишки їжі. У годівниці ведмедя разом із залишками їжі лежать робочі рукавички.
У зоопарку, куди лучани приходять із дітьми відпочити, немає жодної лавки, де могли б посидіти відвідувачі. Однак є літнє кафе.
Оглядати далі звіринець не хочеться, а тварин стало по-справжньому шкода. Невже вони заслуговують на таке? І чи дозволено законодавством так поводитись із тваринами?
Як закон захищає тварин
У статті 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» йдеться: «Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.».
Стаття 25 цього ж закону каже, що: «Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин.».
Якими ж є ці норми утримання? Про це йдеться у «Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 30 вересня 2010 №429.
Звернімо увагу на два найпростіших пункти «Порядку»:
3.6.2. У тварин завжди має бути наявна в достатній кількості свіжа питна вода, до якої кожна тварина цілодобово має вільний доступ.
3.6.3. Контейнери для кормів та води при використанні мають бути розміщенні таким чином, щоб вони були завжди доступними для тварини. Після використання їх необхідно регулярно мити.
Тож робочі рукавички у годівницях, залишки гнилої їжі, картонні коробки від яєць аж ніяк не вписуються у вимоги цих правил.
У «Порядку» знаходимо і розрахунок мінімальних площ для утримання та розведення диких тварин з розрахунку на одну особину. Ось кілька прикладів:
Таблиця №1
| № з/п | Найменування диких тварин | Тип місця утримання | Площа,кв. м | Висота,метрів |
| 1.5 | середні хижі (єнотові, куницеві, дрібні собачі, лисиці, песці тощо) | вольєри | 6 | 2,5 |
| 1.6 | собачі (вовки), середні котячі (рисі, леопарди тощо) | вольєри | 20 | 3 |
| 1.7 | великі котячі (леви, тигри, ягуари тощо), ведмежі | вольєри | 30 | 3 |
| 1.8 | кабани, косулі, лані, тапіри, бородавочники, дрібні антилопи | вольєри | 30 | 3 |
Навіть неозброєним оком видно, що площі для хижих тварин у вольєрах відрізняються від тих, які обумовлено законодавством.
У Луцьку у 10 разів менше відвідувачів
Питання викликає і харчування – адже гнилі помідори чи коробки від яєць навряд чи передбачені у раціоні зоопаркових тварин. Скільки ж коштів витрачають на утримання та харчування тварин у зоопарку і скільки заробляє зоопарк?
Ці та інші запитання ми адресували директору комунального підприємства «Луцький зоопарк» Володимиру Гончарову. Для порівняння, із такими ж запитаннями ми звернулися і до директора Рівненського зоопарку Олега Павлюка. Відповіді на запит у таблиці №2.
Таблиця №2
| Бюджетні кошти | Власні надходження | Кількість відвідувачів | Витрати на харчування тварин | Кількість тварин | |
| Луцький зоопарк | 2011р. – 735 тисяч грн.2012р. – 680 тисяч грн. (заплановано) | 2011р. – 139 тисяч 500 гривень | 2011 р. – 18 тисяч 797 осіб та 303 сиріт. | 2011р. – 204 тисячі грн. | 56 видів усього 164 особини. |
| Рівненський зоопарк | 2011р. – 850 тисяч грн.2012р. – 950 тисяч грн. | 2011р. – 2 мільйони 653 тисяч гривень | 2011р. – 180 тисяч 700 осіб | 2011р.– 517 тисяч 900 грн. | Станом на 31 грудня 2011 р. – 179 видів, 485 особин |
Отже, бачимо разючі відмінності при майже однаковому бюджетному фінансуванні. У Луцькому зоопарку в 10 разів менше відвідувачів, в 3 рази менше видів тварин і заробіток в 19 разів менший.
Що це, безгосподарність? Невміння успішно керувати підприємством?
На що ж використовуються власні кошти у Луцькому зоопарку, портал «Четверта влада» дізнався із відповіді на інформаційний запит від Луцького зоопарку:
«139 тисяч 500 гривень, які зоопарк вторгував у 2011 році, були використані наступним чином:
– виплата з/плати – 9,2 тис.грн.;
– матеріали для розширення ведмежого містечка, реконструкція притулку для бездомних тварин, поточний ремонт та фарбування вольєрів – 45,0 тис.грн.;
– медикаменти для лікування та профілактики захворювань тварин – 21,6 тис.грн;
– корми для тварин – 31,6 тис.грн.;
– комунальні послуги (електроенергія) 32,1 тис.грн.»
А як використовуються комунальним підприємством бюджетні кошти? Про це ми теж запитали у пана Гончарова. Ось його відповідь на запит:
В 2011 році КП «Центр дозвілля та відпочинку імені 900-річчя міста Луцька» (так раніше офіційно називався Луцький зоопарк – ред.) з місцевого бюджету було виділено 735 тисяч гривень, які були використані на:
– 500 тис.грн. – на заробітну плату з нарахуванням (зоопарк);
– 22,3 тис.грн. – на заробітну плату з нарахуванням (притулок);
– 150 тис.грн. – на корми (зоопарк);
– 50 тис.грн. – на матеріали (притулок);
– 13,57 тис.грн. – на виготовлення паспорту (зоопарк).
В 2010 році КП «Центр дозвілля та відпочинку імені 900-річчя міста Луцька» з місцевого бюджету було виділено 470 тисяч гривень, які були використані на:
– 420 тис.грн. – на заробітну плату з нарахуванням;
– 30 тис.грн. – на матеріали;
– 20 тис.грн. – на корми.
КП «Луцький зоопарк» в січні-травні 2012 році одержало коштів з місцевого бюджету в сумі 386 тисяч 600 гривень, які були використані наступним чином:
– 258,2 тис.грн. – на заробітну плату з нарахуванням (зоопарк);
– 55,0 тис.грн. – на заробітну плату з нарахуванням (притулок);
– 0,07 тис.грн. – на водопостачання (притулок);
– 6,11 тис.грн – на електрику (притулок);
– 6,0 тис.грн – на корми (притулок);
– 30,0 тис.грн – на корми (зоопарк);
– 31,22 тис.грн. – на матеріали (притулок).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Які зарплати у керівництва Луцького зоопарку
Контролюючі служби: косуля зачинена, дикобрази і черепахи разом
Якщо за належним утриманням тварин не слідкують у самому зоопарку, то це мали б робити контролюючі органи. Тож ми поцікавились у Волинській природоохоронній прокуратурі, хто ж слідкує за утриманням тварин. Нас скерували до екологічної інспекції та до міського управління ветеринарної медицини. Екологи повідомили, що остання перевірка зоопарку була у 2010 році і надали копію результатів перевірки, де вказано що “…утримання диких тварин та кліток для птахів відповідає ветеринарно-санітарним вимогам”. А ветеринарна інспекція провела перевірку зоопарку 14 червня 2012 року, тож про її результати нам розповів начальник управління ветеринарної медицини у Луцьку Василь Татушко.
– Пане Василю, то які результати останньої перевірки Луцького зоопарку?
– В основному виявили недоліки в умовах утримання тварин. У вольєрі, де лама – було незасклене вікно, де олень – немає годівниці на вулиці, і в інших тварин немає годівниць на вулиці, немає посудин для напування тварин. З бізоном ситуація жахлива – вхідна хвіртка закрита на дротику, якби він в неї рогом вперся, то міг би гуляти по Луцьку. Годівниці у нього немає, сіно кидають на землю. Дикі кабани також жахливо утримуються, зовнішня стіна підперта скатами. Якщо його вже утримують в умовах наближених до домашніх, то він повинен мати на зиму стаціонарне приміщення, де міг би зігрітись. Вольєри для вовків теж у жахливих умовах – там треба провести побілку, провести дезінфекцію. В будиночку, де утримуються нутрії, дикобрази, черепахи та інші тварини – вони всі утримуються разом. Їх потрібно розділити, встановити напувалки, відремонтувати будиночки. Крім того, не прибрана і територія самого зоопарку – під ногами валяється покошене гниле сіно. У вольєрі віслюка теж немає годівниці, у кролів немає годівниці. У вольєрі, де утримуються фазани, павичі, канюки теж треба провести ремонтні роботи, а птахів потрібно розділити відповідно до видових груп. Косулю зачинили у клітку і, мабуть, забули про неї. Але ж ця тварина повинна гуляти, бачити сонце, мати природні пасовиська. Тобто, згідно із законом про жорстоке поводження із тваринами – тут немає умов для її утримання. У ведмедів теж ситуація не краща – годівниці треба почистити, відремонтувати дах, покласти підстилку, а то тварини лежать на цементі. За ці всі недоліки директора зоопарку оштрафували на суму 153 гривні. І дали припис для усунення недоліків протягом місяця.
– Це ви вперше виявили такі недоліки?
– Ну, в принципі, воно і раніше так було. Але вже такого стану як цього року – ще не було жодного разу.
– Чи відповідають умови утримання левів та ведмедів «Порядку утримання тварин» щодо площі?
– Ну це я не можу зараз сказати, бо це треба піднімати норми утримання тварин.
– А ви заміряли ці площі коли-небудь?
– Ні, не заміряли. Це як зоопарк відкривався, хтось давав дозвіл на відкриття – тоді повинні були і заміряти.
– А хто має заміряти ці площі – ваша служба чи екоінспекція?
– Ну це треба піднімати законодавство і дивитись. Ми контролюємо стан і умови утримання цих тварин – чи забезпечені вони годівлею.
– Але ж це і є умови утримання тварин! У вашому приписі вказано про косулю, якій не вистачає виходу на природу, але нічого не сказано про левів і вовків, які теж повинні мати відповідні умови.
– Так, не сказано. Треба піднімати якісь норми.
– Які саме?
– …
– А скільки разів у рік ви перевіряєте зоопарк щодо харчування тварин?
– Ми перевіряємо, як вони заходять на зимівлю. У зоопарку є ветеринарний лікар, який слідкує за всім і нам звітує. В принципі годівлею тварини забезпечені є і риба, і м´ясо, і сіно.
– Яка відповідальність директора зоопарку за такі умови утримання тварин?
– Бачте, він вже поніс відповідальність – був оштрафований. А за невиконання припису – будуть значні суми. Навіть з обговоренням того чи відповідає директор цій посаді і поданням у прокуратуру.
– Скажіть як фахівець контролюючого органу – умови утримання тварин у зоопарку задовільні чи незадовільні?
– На даний час – незадовільні.
Де гроші Євросоюзу?
Минулого року чи не всі волинські медіа писали, що Луцький зоопарк реконструюють на кошти Євросоюзу. Про це заявляв заступник луцького міського голови Василь Байцим. Пан Байцим запевнював, що фінансування можна отримати вже у березні 2012 року.
Чому досі немає цих коштів ми запитали у пана Байцима. Чиновник повідомив, що проект реконструкції зоопарку разом із іншими проектами міської ради експерти рекомендували до фінансування. Однак ще однією умовою втілення проекту є рішення міської ради про дофінансування 10 відсотків вартості цих проектів, а обласна влада повинна визначити ці проекти пріоритетними. Якщо ці умови будуть виконані, то фінансування розпочнеться вже із січня 2013 року.
Розповідаючи про проект Євросоюзу, заступник міського голови наводив приклад Зоопарку у місті Замость в Польщі, який отримав фінансування за тією ж програмою.
Журналісту порталу «Четверта влада» вдалося побувати у цьому зоопарку і отримати незабутні враження.
Фото із групи у Фейсбук зоопарку в Замості
Ось так леви виглядають у Замості. Фото Валентини Куць, порталу “Четверта влада”
Найперше чим зустрів закордонний зоопарк – це чистотою. Тут не чути жодного запаху, який свідчить про перебування звірів. Вдалося побачити, як працівники годували деяких тварин – у них були чисті білі рукавички і чистий посуд. Тут достатньо площі для перебування звірів і вони не туляться у маленьких клітках. Для тварин створюють умови, які максимально нагадують природні – джерельця води, дерева, каміння. Більшість вольєрів зроблені із дерева, якого на Волині більше ніж достатньо. І щоб поставити частокіл чи вольєр із дерева не потрібно чекати коштів Євросоюзу. Варто лише добре виконувати свої роботу і дотримуватись норм законодавства про утримання тварин.
Хто відповідатиме за стан зоопарку
Оскільки ветеринарна інспекція вже «покарала» директора зоопарку Володимира Гончарова на 153 гривні і зобов᾽язала усунути порушення, то ми поцікавились у пана Гончарова – чому ж зоопарк, за словами головного ветеринара міста, перебуває у «незадовільному стані»:
– Справа в тому, що проблеми є по санітарному стану, – пояснює директор зоопарку. – Але практично 50 відсотків вказаного ми вже зробили. Приписи ми виконаємо до кінця цього місяця.
– Скажіть, а як відповідають санітарним нормам рукавиці у годівниці?
– Ніяк.
У розмові пан Гончаров скаржився, що йому ні копійки не виділяють на ремонти, а все доводиться робити із власних коштів, і що у нього немає будівельної бригади, а лише працівники, які доглядають звірів.
Чи знає про такий стан зоопарку міська влада? Ми запитали у Василя Байцима, який курує роботу зоопарку. Пан Байцим зізнався, що вперше чує про проблему санітарного стану комунального підприємства, і до нього з цього приводу не надходило звернень ні від громадян, ні від контролюючих органів. Однак, чиновник пообіцяв зайнятись цією проблемою.
У природоохоронній прокуратурі повідомили, що безпосереднім контролем зоопарку займаються контролюючі органи – ветеринарна та екологічна інспекція.
Портал «Четверта влада» готує звернення до голови Луцької міської ради та до керівників усіх фракцій у Луцькій міській раді щодо необхідності проведення незалежного аудиту діяльності Луцького зоопарку, виявлення та усунення існуючих порушень. А також звернення в прокуратуру на предмет порушення законодавства щодо недопустимості жорстокого поводження з тваринами.
Автор: Валентина Куць “Четверта влада“, 2 червня 2012 року
