Золота лампа “золотого” Януковича

Автор: Сергій Лещенко, “Українська правда”, 27 лютого 2012 року

Напевно, багато, тому що більшість громадян цієї країни мають роками збирати цю суму – або роками віддавати кредит в такому розмірі – щоб, наприклад, придбати автомобіль “Ланос”.10 тисяч доларів за настільну лампу – це багато чи мало?

З іншого боку, якщо твій будинок коштує 100 мільйонів доларів, то 10 тисяч за настільну лампу – це копійки.

Автор: Сергій Лещенко, “Українська правда”, 27 лютого 2012 року

10 тисяч доларів за настільну лампу – це багато чи мало?

Напевно, багато, тому що більшість громадян цієї країни мають роками збирати цю суму – або роками віддавати кредит в такому розмірі – щоб, наприклад, придбати автомобіль “Ланос”.

З іншого боку, якщо твій будинок коштує 100 мільйонів доларів, то 10 тисяч за настільну лампу – це копійки.

Зате відомо точно, коли в тебе зарплатня складає декілька тисяч доларів на місяць, навряд чи ти купуватимеш собі настільну лампу за “десятку”.

Якщо, звісно, ти не маєш тіньових доходів, що дозволяють тобі жити як близькосхідному тирану. Не економити на лампі можна ще в одному випадку – якщо робиш це за гроші бюджету.

Десять тисяч доларів за настільну лампу – це правдива квінтесенція образу “Межигір\’я” – цього символу непристойної корупції, який возвеличується над злиденною країною.

Минулої суботи сайт президентаповідомив про зустрічВіктора Януковича з першим заступником глави Служби безпеки України Петром Шатковським.

Як зазначалося в новині, вона відбулася в резиденції Януковича “Межигір\’я”.

Слідом прес-служба розіслала фотографії цієї зустрічі. В око впадав інтер\’єр кабінету Януковича в його резиденції. Цей стиль складно назвати вишуканим – позолота, зелена шкіра, дерев\’яні панелі. Донецький кітч…

Фото прес-служби президента

З предметів у резиденції Януковича, які потрапили до кадру, детально можна було розгледіти настільну лампу президента. Знайти аналогічну у відкритих джерелах, здавалося, нереально.

Але за допомогою соціальних мереж навіть надскладні питання розв\’язуються швидше.

Отже, на персональній сторінці у “Фейсбук” автор цих рядків розмістив прохання допомогти ідентифікувати президентську лампу.

Один з френдів, зареєстрований під іменем Тарас Нечай, дав правильну вказівку – оголошення про продаж лампи, аналогічної до тієї, що стоїть на столі в Януковича, було розміщено на сайті www.vippresent.ru.

Ми зв\’язалися з цим магазином і з\’ясували, що таку лампу вони продали декілька років тому.

Як виявилося, такі лампи виготовляються на замовлення в одному екземплярі з нефриту, золота та срібла. Тоді її ціна склала 300 тисяч рублів. Тобто трохи більше 10 тисяч доларів.

Очевидно, в цілях реклами оголошення про лампу не прибрали з веб-сторінки, хоча і вказали, що цей виріб “временно отсутствует“.

Але цікаво, що після нашого дзвінка до цієї фірми оголошення про лампу зникло з сайту. Однак в розпорядженні редакції є аудіозапис розмови.

“Зараз вартість такої лампи 500 тисяч рублів, якщо не більше, бо я вам називаю старі ціни. Виготовити її – це понад два місяці роботи. Робота дуже складна. Верх лампи – з цільного каменя, і пластини на абажурі – теж з каменя”, – сказали “Українській правді” у магазині.

Зрозуміло, що настільна лампа ціною 10 тисяч доларів не може прикрашати дешевий інтер\’єр. І справді, зображені на фотографіях предмети в кабінеті президента коштують десятки тисяч доларів. Відповідно, після побаченого не виглядають аж такими нереальними легенди і про золотий санвузол “Межигір\’я”. 

За звичкою, утримання цієї розкоші Віктор Янукович поклав на державний бюджет України.

Але історія з лампою – це лише дрібний нюанс на фоні значно масштабнішого самовикриття з боку президента Януковича.

Він власноруч зруйнував міф, який так ретельно вибудовував роками. Зробив це несвідомо, хоча у вигадану ним легенду і так мало хто вірив.

Отже, як відомо, навколо історії з прихватизацією урядової резиденції “Межигір\’я” Янукович обрав тактику “я не я і хата не моя “.

На всі претензії щодо нечесного роздержавлення об\’єкту президент казав – він у “Межигір\’ї” володіє лише невеликим будинком і земельною ділянкою площею 1,76 гектари, яку в 2010 році він перевів у приватну власність. А все решта – не його.

Після зустрічі Януковича з Шатковським ми можемо оцінити тільки кабінет Януковича в “Межигір\’ї”.

Але свіжий антураж межигірського кабінету Януковича повністю відрізняється від того, щовін показував журналістам півроку тому, коли запросив їх начебто на екскурсію до свого дому в “Межигір\’ї” (в якому він насправді давно не мешкає).

Ось той кабінет на фото:

У неділю “Українська правда” звернулася до адміністрації президента із запитом, де ж знаходиться цей новий кабінет Януковича, в якому він тепер приймає гостей.

Замість відповіді “Українській правді”, Банкова розіслала всім своїм передплатникам прес-реліз, який вразив цинізмом і зухвалістю.

“Рішення про облаштування офісного приміщення безпосередньо біля місця проживання Глави держави прийняте у зв’язку з потребою Президента оперативно працювати будь-коли, в тому числі у робочий, позаробочий час, вихідні та святкові дні тощо. Йдеться також про уникнення складностей, які виникають на дорогах Києва через рух кортежу, особливо в “час пік”.    

Ці офісні приміщення для роботи Президента були обладнані нещодавно. Досі Президент користувався для цих цілей кабінетом та вітальнею у своєму будинку, що, на жаль, не відповідали належному рівню організації роботи та вимогам протоколу. 

Для оренди цих офісних приміщень Управління адміністративними будинками ДУСу уклало договір згідно з вимогами законодавства, строком до 2020 року з можливістю щорічної пролонгації. Згідно з договором, орендатор надає повністю облаштовані для роботи офісні кімнати. ДУС зі свого боку забезпечив орендовані приміщення спецзв’язком та канцелярськими товарами.  

Орендна угода передбачає, що Президент використовує для своїх робочих зустрічей та нарад три кімнати загальною площею 128,8 квадратних метрів: кабінет, приймальню з робочим місцем для помічника та кімнату для зустрічей”.

Адміністрація також поширила додаткові фото нового кабінету Януковича.

Що обурює в цій історії?

Перше. Янукович, якого держава забезпечила робочим місцем в адміністрації президента, на утримання якої бюджетом передбачено понад мільярд гривень (!), зажадав створення ще одного офісу – тепер у “Межигір\’ї”.

Друге. За начебто “оренду” цього офісу платиться з державної казни, в якій хронічно не вистачає грошей інвалідам, афганцям і чорнобильцям.

Третє. Це робиться начебто з метою, щоб проїзд Януковича до адміністрації президента не створював затори на вулицях. Насправді домогтися того, що вулиці не будуть перекриватися, можна лише якщо Янукович взагалі не буде виїжджати на Банкову з “Межигір\’я”.

Про те, що для європейських лідерів – наприклад, канцлера Німеччини –рух не перекривають, Янукович, напевно, не чув. Як і не знав про те, що вона не орендує собі окремий офісбіля дому– їх достатньо Федерального відомства канцлера.

При чому ця аргументація – “щоб не створювати незручностей” – спливає не перший раз.

Спочатку, “щоб не створювати незручностей”, Янукович руками ДУСвзяв у своєї фірми в оренду вертоліт. Ціна договору, яким він повісив на бюджет його утримання, склала 7 мільйонів гривень на рік. Потім за гроші бюджету почали будівництво вертолітних майданчиків у місцях президентського маршруту. Потім, “щоб не створювати незручностей”, взяли у своєї ж фірми в оренду ще й літак. Тепер у своєї фірми взяли в оренду частину “Межигір\’я”.

Далі Державне управління справами має взяти в Януковича в оренду набір ключок для гольфу і страусів – для забезпечення президентського дозвілля.

Четверте. Створивши філіал адміністрації президента у Нових Петрівцях, Янукович збільшує бюджетні видатки не лише на оренді, але і в тому сенсі, що кожна поїздка підлеглих президента за викликом до “Межигір’я” означає додаткові витрати на пальне та амортизацію автотранспорту

Взагалі в цій історії з новим президентським кабінетом читається бажання адміністрації президента тримати свого керівника в теплій ванні межигірських розваг. На які, за нещодавнім зізнанням Януковича, йому так бракувало часу. Таким чином, число людей, з яким він спілкується, стане ще меншим, а відірваність від життя – ще більша.

П\’яте. Незрозуміло, на підставі чого Державне управління справами уклало угоду про оренду цього приміщення до 2020 року, якщо президентські повноваження добігають кінця в 2015-му, а його сьогоднішній рейтинг при чесних виборах не залишає шансів на переобрання.

Шосте. Ще більш незрозуміло, чому угода про оренду будинку передбачає пролонгацію після 2020 року, якщо Конституція України забороняє балотуватися більше ніж на два терміни.

Сьоме. На жаль, адміністрація президента у своїй відповіді не повідомила, в кого саме вони “орендували” ці приміщення для Януковича.

Але ми поділимося тим, що вдалося з\’ясувати в ході невеликого розслідування.

Отже, кабінет, в якому Янукович приймав Шатковського, розташований на другому поверсі у будівлі, яку нещодавно звели праворуч від центрального в\’їзду в “Межигір\’я”.

Ось ця споруда:

Згідно з офіційними документами – зокрема, “Схемою наміру забудови земельної ділянки”, ця споруда називається “Адміністративний будинок”. Його зводили протягом 2010-2011 років, а належить він фірмі “Танталіт”, причетність до якої Янукович так активно відкидав.

Саме ця фірма “Танталіт” володіє рештою об\’єктів у “Межигір\’ї” – легендарним п\’ятиповерховим маєтком “Хонка”, гольф-клубом, яхт-клубом, кінним манежем, підземним тиром, спа-центром, боулінг-клубом, відкритим і закритим тенісними кортами…

Тобто “Танталіт” у “Межигір\’ї” володіє всім, окрім того маленького будинку, який Янукович намагався “втюхати” журналістам як свій.

Нагадаємо, що реальний власникфірми “Танталіт” губиться в офшорних сейфах. Директором цієї компанії та акціонером на 0,03% виступає такий собі Павло Литовченко – сірий кардинал родини Януковича.

Литовченко – депутат Київської обласної ради від Партії регіонів, він же має довіреність від молодшого сина Януковича (його підпис стоїть під офіційною податковою декларацією Януковича), він же останні роки працював юристом на фірмах старшого сина Януковича.

Другий засновник “Танталіт” на 99% – це австрійська фірма, яку, в свою чергу, створили австрійська брокерська компанія (директор якої зараз під слідством у Відні) та британська фірма, кінці якої сховані в Ліхтенштейні.

У минулих розслідуваннях “Українська правда”детально писала, що компанія “Танталіт”через низку підставних осіб і структур належить самому Януковичу.

Тобто свій кабінет у “Межигір\’ї” Янукович орендував у своєї фірми, а честь платити за це задоволення поклав на порожній бюджет України.

Тож віднині Януковичу буде ще складніше спростовувати очевидний висновок – що саме він є справжнім господарем “Межигір’я”, який заховався за фірмою “Танталіт”.

Зате йому більше зовсім не потрібно приховувати, що він тримає власних виборців за ідіотів.

Ми про це і так здогадувалися – а тепер про це просто знаємо.

З другою річницею президентства Януковича, терплячі виборці України!

Автор: Сергій Лещенко, “Українська правда“, 27 лютого 2012 року