Бюджетні організації вперше отримали можливість купувати газ за новими правилами. Ті, хто ними скористався, отримали #перемогу – до 20% економії. Любителі палива від облгазів  – традиційну #зраду.

Деколи високі матерії «із телевізорів» опускаються на  землю і починають вираховуватись цілком реальними грішми. Так сталось і з прийнятим минулої осені законом про ринок газу. Тоді ця інформація не стала надто популярною серед широких верств населення, бо ніби-то напряму їх не торкалася.

Не торкалася однак лише до перших тендерів із закупівлі газу. Бюджетним установам і державним підприємствам фактично дозволили купувати блакитне паливо на відкритих торгах у будь-кого. Без монополії «Нафтогазу» та облгазів.

Оскільки ламались вікові устої, «Наші гроші» певний час не рухали цей ринок, бо державним тендерникам справді потрібен і час, і поштовх для переходу на нові рейки. Але минуло більше півроку, на носі новий опалювальний сезон, тож час для уваги настав. Сподівання газових реформаторів справді виявились немарними.

Ми взяли до аналізу понад три сотні закупівель по коду 06.20.1 (газ природний) на загальну суму 304,60 млн грн, оприлюднених у «Віснику держзакупівель» у період з 1 червня по 25 липня. Відібрали 20 найбільших за вартістю контракту. І отримали сенсацію.

Найдорожчий газ виявився той, який було закуплено по неконкурентній переговорній процедурі у збутових підрозділів облгазів. Всі інші угоди з приватними трейдерами, які проводились згідно до нового закону за відкритими торгами, подарували бюджетним замовникам газ дешевше щонайменше на 1 тис грн. за тисячу кубометрів!

Звісно, алхімія відбувалась і на відкритих торгах. Наприклад, фірташівське ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» повикидало усі дешевші пропозиції, аби підписатись на газ по 6 940 грн., який став найдорожчим серед усіх відкритих торгів цього літа.

Але повторимо – найдорожчий газ по відкритим торгам виявився набагато дешевшим від переговорного облгазівського. Достатньо відзначити різницю між лідером хіт-параду Апеляційним судом Києва (8 447 грн.) і відділом освіти Любарської РДА на Житомирщині (6 000 грн.) – майже 2,5 тисячі гривень за тисячу кубометрів!

Порівнявши оприлюднені у «ВДЗ» документи по цим двом видам торгів ми зрозуміли, що «переговорний» газ справді має бути трохи дорожчим від «відкритого». Оскільки облгазівці його продають бюджетникам відразу з послугою доставки по місцевим трубопроводам.

Але є одне але.

Вартість послуг з розподілу газу жорстко регламентована НКРЕКП. Ось дані про тарифи для різних обл.- та міськгазів, які справді є монополістами у своїх регіонах:

Тобто навіть додавши ці тарифи до ціни газу як товару, вийде однаково дешевше від лобової закупівлі в облгазу.

Однак не всі бюджетники дозволили собі поборотись за конкурентні торги. У більшості це не вдалось, бо з якихось причин жоден приватний трейдер не потикнув носа на двічі оголошені відкриті торги і замовники були змушені купувати газ по переговорці у завжди готових продати коштовне паливо обл.- та міськгазів.

Але з цією проблемою рано чи пізно вдасться справитись. Бо трейдерам теж потрібен час на розкачку і проникнення на тендери в різних куточках України.

Набагато гірше виглядає ситуація з унікумами, які продовжують користуватись антиконкурентними підходами у газових закупівлях. Розглянемо знову ж таки приклад найдорожчого газу для Апеляційного суду Києва.

Суддівські тендерники без жодних сентиментів відразу оголосили переговорну процедуру, не витрачаючи час на відміну відкритих торгів двічі поспіль.

Логіка наступна (ось весь текст обгрунтування).

Суд хоче купити не тільки газ, а й послуги по його доставці. А по доставці у нас по закону досі існує монополія облгазів. Відтак судді змушені проводити переговорку з «КиївГазЕнерджи» – дочірнім підприємством «Київгазу», яке є єдиним підприємством у місті Києві, що має ліцензію на постачання природного газу.

Але до цієї логіки є велика претензія.

Природній газ як товар має код 06.20.1 по Державному класифікатору продукції та послуг.

Послуга з транспортування газу трубопроводами має код 49.50.1.

Проводьте торги за принципом «один код – одна закупівля» і не шукайте проблем з законністю своїх викрутасів.

Так у липні зробила Національна академія Служби безпеки України. Вона окремо замовила газу (код 06.20.1) на 2,32 млн грн. у ТОВ «Енергогазререзв» по 6 180 грн./тис кубометрів, і окремо уклала угоду з Управлінням магістральних газопроводів «Київтрансгазу» на транспортування газу (код 49.50.1) по 677 грн./тис кубів.

Тобто газ для академії СБУ у сумі коштує 6 857 грн./тис кубів, що майже на півтори тисячі дешевше від 8 447 грн. від газу для Апеляційного суду, придбаного у результаті «звального гріха» – переговорної закупівлі одночасно і газу, і його доставки.

Принагідно пошлемо Міністерству економрозвитку, яке все-таки має певні важелі впливу на організаторів переговорних процедур, сигнал тривоги: дехто  продовжує недбало ставитись до мільйонних державних втрат на рівному місці.

Наприклад, якби Апеляційний суд купив всі свої 369 тисяч кубів газу по ціні академії СБУ і так як академія заплатив би окремо облгазу за його транспортування, то суд витратив би не 3,12 млн грн. (це сума угоди по переговорній процедурі), а 2,53 млн грн. Тобто державний бюджет не заплатив би «Київгазу» з угрупування одіозного лідера «Оппоблоку» Юрія Бойка зайві 600 тисяч гривень на рівному місці.

Повторимо, це мова йде лише про один кейс. А восени стартує новий вал закупівель газу на новий сезон і там порядок цифр буде зовсім інший…

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Джерело: Наші гроші