Що має стояти першим пунктом у неписаних інструкціях ведення виборчої кампанії для кандидата в депутати, що висувається по мажоритарці?

Ні, не власна виборча програма або команда однодумців, а наявність власного або ж позиченого благодійного фонду.

Не дивуйтеся. На останніх довиборах у семи одномандатних округах, що відбулися 17-го липня, четверо кандидатів перемогли саме завдяки залученню до їх кампаній благодійних фондів, через які здійснювався непрямий підкуп виборців.

БФ не лише дозволяють безкарно купувати виборців, але і здійснювати витрати поза офіційним виборчим фондом кандидата, який, як відомо, є лімітованим.

Річ у тім, що закон “Про вибори народних депутатів України” забороняє використанні “під час фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчих фондів”.

У свою чергу, виборчий фонд є лімітованим — кандидат в народні депутати в одномандатному окрузі не може витратити більше чотирьох тисяч розмірів мінімальної заробітної плати ( на сьогодні це 580 тис гривень, нині $25 000).

Це обмеження в законі існує досі для того, щоб вибори не перетворилися в змагання багатіїв, хто більше кине грошей на округ — як на рекламу, так і на подарунки.

Проте суму в двадцять тисяч доларів кандидати від бізнесу або з багатими спонсорами перевищують в рази. У тому числі і завдяки благодійним фондам, діяльність яких закон не обмежує ні до, ні під час активної фази виборчої кампанії.

Покарати кандидата за роздачу подарунків під прикриттям благодійного фонду можна хіба у тому випадку, якщо під час цього відбуватиметься пряма агітація і заклик голосувати за конкретну особу.

Покарання за підкуп — це зняття з виборчих перегонів. Проте про жоден такий випадок в історії українських виборів невідомо.

Так само неможливо покарати за перевищення витрат на агітацію, оскільки основні витрати проходять через благодійні фонди.

УП зібрала декілька яскравих прикладів підкупу виборців завдяки благодійним фондам, які, поки що не мають жодних наслідків для виконавців з боку правоохоронних органів.

Фонд імені брата

У червні 2016 року спостерігачі громадської мережі “ОПОРА” подали до поліції

Івано-франківської області заяву про непрямий підкуп виборців у вигляді організації масових безкоштовних поїздок на курорт “Буковель”. Поліція відкрила кримінальне провадження майже через місяць.

Тобто тоді, коли відреагувати і зняти порушника з перегонів уже було пізно. Або, принаймні, зупинити наступні спроби непрямого підкупу.

Загальмована реакція поліції допомогла Віктору Шевченку стати народним депутатом під час дострокових виборів 17 липня. Хоча за три тижні до дня голосування у 85-му виборчому окрузі про такого кандидата мало хто чув.

“Не знаю, хто це” або “він немісцевий” –  так тоді найчастіше відповідали люди, в яких автор розпитувала про різних кандидатів, зокрема і про Шевченка.

Новачок у політиці, директор ТОВ “Бугіль” Віктор Шевченко сам живе в Івано-франківську, який не входить у 85-ий виборчий округ.

Бізнес Шевченка пов’язаний з курортом “Буковель”, співвласником якого є його рідний брат Олександр Шевченко, який з 2014-го є народним депутатом. Шевченко називають людиною олігарха Ігоря Коломойського, оскільки саме він є власником престижного вітчизняного курорту.

Тягнучи свого брата до себе у парламент, Шевченко використав ту саму технологію, що й під час своєї виборчої кампанії — організацію безкоштовних одноденних поїздок виборців до Буковеля.

Безпосередньо на 85-му окрузі Віктора Шевченка бачили не часто. Адже зустрічі з виборцями маловідомий бізнесмен проводив вже безпосередньо на “Буковелі”.

Люди вже на місці дізнавалися, що, крім двох безкоштовних обідів та катання на канатці, в них у програмі запланований виступ братів Шевченків. Відео однієї з таких зустрічей спостерігачам “ОПОРИ” надав один з слухачів.

Додамо, що законом “Про вибори народних депутатів” передвиборча агітація, яка супроводжується наданням виборцям безоплатних послуг, заборонена.

Проте такі послуги надавалися мінімум місяць. Кожної неділі з кількох населених пунктів округу відправлялися безкоштовні автобуси.

– У вас можна в “Буковель” записатися?

 – То треба йти в штаб, там записують. Мати з собою треба паспорт, –  відповідала автору пенсіонерка в наметі з символікою “УКРОПу” та обличчям кандидата Віктора Шевченка у Рогатині.

– А мені можна з немісцевою пропискою?–  це вже спроби записатися в чоловіка, який координував посадку людей в п’ять великих автобусів у Калуші.

– Ні, беремо тільки з місцевою. І сьогодні вже не записуємо, треба перед тим записатися в штабі, –  пояснював автору один з координаторів, вказуючи на зачинені двері партійного офісу “УКРОПу”.

Коли ж автор представився одному з таких координаторів журналістом, той лиш зауважив, що за все “відповідає фонд Олександра Шевченка” і він нічого говорити більше не буде.

Фонд Олександра Шевченка називається “Новий Івано-Франківськ”. Про його діяльність розповідає персональна сторінка Олександра Шевченка, де контактів фонду знайти не вдалося. Про “халявні” поїздки вихідного дня в розпал виборів серед новин з життя фонду теж нічого немає.

Фонд в даному випадку є лише прикриттям у випадку, якщо підкупом зацікавляться спостерігачі чи правоохоронці.

– Ви знаєте, хто вас везе в Буковель, –  запитую в двох не зовсім тверезих чоловіків біля автобусів на “Буковель”.

– Дуже хороша людина Віктор Шевченко.

 –  А чому він це робить?

 –  Ну як чому? (пауза) Бо він хороша людина.

– То не підкуп. То ж не якийсь пайок чи гречка, –  виправдовувалися автору пенсіонерки, які теж захотіли подивися, як відпочивають на “Буковелі” заможні українці.

– Я можу за кого хочу проголосувати, хто ж перевірить. Я ніколи на “Буковелі” не була. Добре, що знайшлася людина, яка нам покаже відомий курорт, –  додавали інші пасажири.

Як повідомляють джерела УП, в останній день перед голосування в “Буковель” виїхало майже тридцять автобусів, а це близько півтори тисячі виборців.

Наступного дня людям дзвонили від організаторів поїздки і розпитували про враження, натякаючи на відповідну подяку за цю поїздку.

Віктор Шевченко отримав одинадцять тисяч голосів.

Щоб звозити таку кількість в “Буковель”, треба було замовити близько двісті рейсів. За коротку виборчу кампанію це зробити було важко, але в наметі “УКРОПУ” автору уточнили, що такі поїздки тривають “давно”, не пам’ятаючи навіть коли це почалося.

В 2012-му Олександр Шевченко теж демонстрував рекорди з безкоштовного туризму. Тоді на зустрічі в “Буковелі” з виборцями він зауважив, що звозив уже сюди таким чином 30 тисяч своїх потенційних виборців.

Фейкові три тисячі від БФ “Наш край”

Про благодійний фонд “Наш край” українці почули на місцевих виборах 2015-го року.

Тоді ж вперше участь в кампанії взяла партія “Наш край”, створена за проектом Адміністрації президента як альтернативна “Опозиційному блоку”.

На Чернігівщині, зокрема, виборцям роздавали пластикові картки від БФ “Наш край” в рамках “програми цільової соціальної допомоги”.

Крім безкоштовних юридичних консультацій і газет, невдовзі власникам карток обіцяли знижки в аптеках, магазинах, транспорті, а також нарахувати компенсацію за електроенергію.

У липні 2016-го року соціальні картки БФ “Наш край” з’явилися знову. На 114 окрузі в Луганській області в останній тиждень перед голосування 17 липня “ОПОРА” виявила карточки, на які людям обіцяли нарахувати аж три тисячі гривень. При тому, тисячу було обіцяно до виборів, решту — після.

Від однойменної партії “Наш край” на цьому окрузі балотувався підприємець, що заробляє на торгівлі металами, Сергій Шахов. Він переміг, отримавши понад тринадцять тисяч голосів (37%). Наглядачі та опоненти Шахова стверджують, що в нього була абсолютна підтримка з боку Адміністрації президента, а саме заступника голови АП Віталія Ковальчука.

Як коментує УП представник луганської “ОПОРИ” Олексій Кормілецький, роздача карток з потенційними трьома тисячами безсумнівно вплинула на результат голосування в окрузі, “де виборець традиційно голосує за того, хто щось дасть”.

Адже за місяць до виборів Шахова на окрузі майже не знали. Сам він з містечка Стаханів, яке зараз окуповане, а останній рік є депутатом Севєродонецької міськради, яка не входить в114-ий округ.

Фаворитом кампанії тут вважали Бориса Лебедєва — депутата “Опозиційного блоку” Новопсковської міськради, яка знаходиться в окрузі. Проте Лебедєв навіть не отримав друге місце. Його зайняв київський забудовник з донбаським корінням, власник благодійного фонду свого імені Валерій Мошенський.

“Фонд Мошенського” фігурує на виборах на Луганщині не вперше, і щоразу обдаровує виборців новими благами — чи то квартирою для лікарів, чи велосипедами для пенсіонерів. Цього разу спостерігачі зафіксували подаровані Мошенським машини медичної допомоги, дитячі майданчики, лавочки.

Але все-таки перемогли картки “Нашого краю”, які насправді виявилися “пустишками”. Активувати картку не вдається і за два тижні після виборів, банкомат її не читає, а відповідна “гаряча лінія” не працює.

За кілька днів до голосування спостерігач “ОПОРИ” нібито у ролі виборця подзвонив керівнику виборчого штабу Шахова Ользі Марченко, щоб запитати — як активувати картку. Та пояснила, що це тимчасові картки, які обміняють на постійні вже після виборів. І що три тисячі можна буде використати лише при сплаті за електроенергію.

На запитання, чи зобов’язаний власник картки проголосувати за Шахова, Маркова відповіла, що “звичайно”.

Після виборів УП теж спробували додзвонитися на гарячу лінію — все марно.

Жодних телефонних контактів благодійного фонду “Наш край” знайти не вдалося, то ж набрали луганський осередок однойменної партії, що знаходиться в Севєродонецьку.

Голос по телефону, який підтвердив, що це офіс саме партії “Наш край”, а не фонду, почав заспокоювати. Мовляв, обіцяних трьох тисяч треба почекати: “Ще почекайте. Картки поки не активовані, ми самі ще не знаємо, коли це буде, ждемо вказівок. На місці нікого немає, Шахов і Фурман ще не вернулися з Києва”.

Юрій Фурман — один з лідерів луганського осередку партії “Наш край”. Разом з Шаховим на місцевих виборах 2015-го року вони, як зафіксували спостерігачі, займалися прямим підкупом виборців. Зокрема, за голоси за Шахова і Фурмана разом отримували 100 гривень.

Фіксували купівлю голосів за Шахова і в 2012-му році. Тоді це коштувало 50 гривень.

Зважаючи, що ні Шахов, ні Фурман за ці роки не покарані, чекати результату зараз — наївно.

Як вдалося дізнатися УП, за фактом можливого підкупу виборців картками з віртуальними грошима вже відкрито кримінальне провадження. Але його безперспективність очевидна.

І не лише тому, що за минулорічні факти прямого підкупу ніхто не покараний, і не тому, що Шахов — ставленик Адміністрації президента. Адже жодної копійки картки досі ніхто не отримав, тобто де-факто підкупу не відбулося. Швидше — це звичайне шахрайство.

“Напевно розрахунок був, що виборці — сільські люди з неактивною позицією, і ніхто не буде після виборів їздити в штаби, розбиратися, вимагати гроші” , — коментує представник “ОПОРИ” Кормілецький.

І навіть якщо комусь щось таки компенсують — це вже буде після виборів, то ж підкупом це назвати буде важко.

Фонд, позичений в друга

Ще один ставленик влади, київський забудовник Максим Микитась приїхав перемагати на 206-ий округ в Чернігів без власного фонду. Тож довелося його зичити в друга, чернігівського міського голови Владислава Атрошенка.

Ще у квітні, за місяць до активної фази виборчої кампанії, Микитась розповів, що тепер є головою благодійного фонду “Поліський оберіг”.

Від імені “Поліського оберегу” в 2015-му в розпал міських виборів роздавали людям грошову допомогу. Тоді Атрошенко балотувався на міського голову і, зрештою, переміг.

Кампанія Микитися на 206-ому окрузі була найдорожчою серед інших кандидатів. Він почав її задовго до офіційного старту, формуючи на місці імідж благодійника.

Максим Микитась провів найдорожчу виборчу кампанію в окрузі, яка значно перевищила ліміт виборчого фонду. Допоміг обійти закон позичений у друга благодійний фонд

Крім спортивних шкільних та дитячих майданчиків, за місяць до голосування Микитась організував ціле турне групи “Лісапетний батальйон” селами округу. Один концерт цього ансамблю коштує 3,5-4 тисячі доларів. І хоча оптом ціна може відрізнятися, загальна сума лише за концерти виходить за ліміт виборчого фонду кандидата в депутата.

На ці концерти людей з прилеглих сіл зводили безкоштовні автобуси а на місці вже безкоштовно годували.

Микитась отримав п’ятнадцять тисяч голосів. Його майже наздогнав кандидат від “Батьківщини” Юрій Власенко, команда якого теж не жаліла подарунків.

В останній день перед голосуванням від фонду “Європа”, засновником якого є чинний нардеп від “Батьківщини” Валерій Дубіль, в Чернігові роздавали сертифікати на 200 гривень на отримання ліків.

Також протягом кампанії “Європа” відкрила кілька дитячих майданчиків, при цьому на відкриттях фігурував кандидат Власенко.

“Мігруючий” фонд

Завкафедри української літератури у Східноєвропейському університеті Луцька Ірина Констанкевич вже четверті вибори поспіль піариться на фонді бізнес-партнера Ігоря Коломойського Ігоря Палиці.

На трьох виборчих кампаніях за участі Констанкевич фонд Палиці дарували успішним студентам та талановитим дітям путівки в “Буковель”, іменні стипендії, сертифікати на тисячу гривень, а також спортивний інвентар та майданчики.

Волинські журналісти ще в 2012 році проаналізували, як під виборів різко зростає кількість благодійних фондів.

П’ятнадцять волинських фондів були зареєстровані в 2011-му році — за рік до планових парламентських виборів. Серед них і “Фонд Ігоря Палиці “Новий Луцьк””.

Після успішної виборчої кампанії в місцеві органи самоврядування у Луцькій міській раді навіть з’явилася депутатська група “Новий Луцьк”.

Але вже в 2016-му році фонд Палиці несподівано перейменувався у “Тільки разом”. Причина — довибори у Верховну раду на окрузі за межами Луцька, то ж попередня назва була нелогічною.

І вже на початку травня, за два з половиною місяці до виборів, фонд відкриває свої перші осередки за межами Луцька. Четверо з осередків відкрили саме на території 23-ого округу.

Як врегулювати щедрість кандидатів

“Проблема в тому, що законодавство не розмежовує діяльність благодійних фондів як таку і їх діяльність у виборчий період. Очевидно, що це треба врегулювати”, — каже УП аналітик мережі “ОПОРА” Олександр Клюжев.

Наприклад, законом можна обмежити у виборчий період діяльність фондів, які містять у назві прізвище кандидата, назву партії чи її логотип. Водночас, це ніяк не вплине на фонди з абстрактною назвою.

“Треба бути реалістами — неможливо усе зарегулювати законодавством. Щось все-таки впирається у політичну волю чиновників і політичну культуру”, — додає Клюжев.

Те, що обмеженням діяльності благодійних фондів не вирішити проблему непрямого підкупу, погоджується і голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

“Так, бракує волі правоохоронців, але часто вони дійсно нічого не можуть зробити. Бо крім фіксації підкупу, виборець має засвідчити, що він продав свій голос. А за продаж голосу виборець теж несе кримінальну відповідальність”, — каже Кошель.

КВУ разом з іншими громадськими організаціями понад рік тому підготували низку технічних змін до виборчого законодавства.

Зокрема, підкупом пропонується вважати не лише факт роздачі подарунків, що супроводжується агітацією, але і роздачу презентів без агітації, але з використанням елементів кампанії будь-якого кандидата. Проте поки що парламент не брався за ці пропозиції.

Інша проблема з благодійними фондами — це їх використання для фальстарту виборчої кампанії.

Зокрема, потенційний кандидат задовго до отримання документів з ЦВК починає власну рекламну кампанію, а це заборонено. Проте рекламує він себе чи то як благодійник, чи то як громадський активіст, не підтверджуючи свій намір балотуватися.

А займатися благодійністю у міжвиборчий період ніяким законом не заборониш.

Так, наприклад, Східноєвропейський університет Луцька з 2012-го року фінансово підтримується фондом Ігоря Палиці. Як результат — під час самої виборчої кампанії там висить агітація Палиці чи його команди, а частина співробітників університету працює у його виборчих штабах.

Виборча агітація Палиці в стінах Східноєвропейського університету як подяка за фінансову підтримку навчального закладу

“Проблема в тому, що адміністрації навчальних закладів стають залежними від благодійників і вже не можуть чи не хочуть відмовитися “допомогти” у виборчій кампанії”, — переконаний волинський журналіст Антон Бугайчук”

Тому, за словами Кошеля, максимально мінімізувати купівлю виборців у прямий чи не прямий спосіб наразі може лише відміна мажоритарної системи. За даними КВУ, на парламентських виборах 2014-го року у змаганнях між кандидатами-мажоритарниками “спостерігався суцільний бруд”. В партійній боротьбі порушення не були такими масовими.

Мар’яна П’єцух, УП

Джерело: Українська правда