Тема контролю за доходами та витратами чиновників, напевно, відноситься до  однієї із топових. Нерідко журналісти, проводячи свої розслідування, намагаються отримати копії декларацій, які, як відомо, значна частина державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування зобов’язана подавати за місцем своєї роботи. Законодавство визнає таку інформацію переважно відкритою, але на практиці ми не рідко могли побачити, що в наданні відомостей із декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відмовляли. Найпоширеніша причина – необхідність захисту персональних даних. Такому стану речей сприяло те, що законодавство у сфері доступу до публічної інформації та захисту персональних даних містило чимало суперечливих правових норм.

Тема контролю за доходами та витратами чиновників, напевно, відноситься до  однієї із топових. Нерідко журналісти, проводячи свої розслідування, намагаються отримати копії декларацій, які, як відомо, значна частина державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування зобов’язана подавати за місцем своєї роботи. Законодавство визнає таку інформацію переважно відкритою, але на практиці ми нерідко могли побачити, що в наданні відомостей із декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відмовляли. Найпоширеніша причина – необхідність захисту персональних даних. Такому стану речей сприяло те, що законодавство у сфері доступу до публічної інформації та захисту персональних даних містило чимало суперечливих правових норм.

Спробуємо розібратись, чи може змінитись ситуація після набрання чинності Законом України № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв\’язку з прийняттям Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про доступ до публічної інформації” (проект закону № 0947).

Спочатку хочемо відмітити, що доступ до декларацій чиновників повинен покращитись за рахунок того, що на всі органи влади та органи місцевого самоврядування, які мають свої офіційні веб-сайти, покладено обов’язок оприлюднювати відомості із декларацій чиновників на зазначених веб-ресурсах. І ця вимога безальтернативна. Це означає, що тепер чиновники позбавлені можливості обирати, яким чином їм краще оприлюднити декларації: шляхом розміщення на сайті чи опублікування у друкованих ЗМІ (де їх, нерідко, не вдавалось знайти). Якщо є сайт – вказані відомості повинні бути на сайті і перебувати там не менше року.

Можливість оприлюднення відомостей із декларацій у друкованих ЗМІ виникає лише у тих органів влади та місцевого самоврядування, які не мають свого власного сайту. Лише тоді відомості із декларацій чиновників можна опублікувати у офіційних друкованих виданнях протягом 30 днів з дня подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Крім цього, законодавець зробив ще один важливий акцент. Частина друга статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» передбачає, що оприлюдненню підлягають усі відомості, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, крім відомостей, що віднесені тільки цим Законом до інформації з обмеженим доступом. А Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» обмежує доступ лише до відомостей про:

–       реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України;

–       місце проживання та реєстрації декларанта;

–       місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

В зазначеному Законі привертається увага до того, що лише ця інформація є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає оприлюдненню. Відповідно, всі інші відомості – підлягають опублікуванню та наданню на запити.

Це означає, що фактично усунута можливість відмовляти у наданні відомостей із декларацій посадовців, посилаючись на те, що вони містять інформацію про членів їх сімей, що чиновники та/або члени їх сімей не надали згоди на оприлюднення відомостей про них іншим (так званим третім) особам тощо.

Вказані вимоги Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» підсилюються змінами, внесеними Законом № 1170-VII до частини 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних». І в цьому нормативно-правовому акті тепер чітко зазначено, що персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

Таким чином, шляхом внесення змін було усунуто можливість приховування майнового стану чиновників під приводом необхідності захисту їх персональних даних та даних про членів їх сімей, чим доволі часто користувались на практиці. Це створює можливість посилення фінансового контролю за високопосадовцями з боку суспільства. Але як це буде реалізовано на практиці, звичайно, покаже час.

Консультація підготовлена

адвокатом, медіа-юристом ІРРП

Людмилою Опришко

 2,453 total views,  2 views today

Для отримання юридичної допомоги
заповніть анкету

П.І.Б.*

Організація

E-mail*

Телефон

Деталі звернення

Яка юридична допомога вам потрібна? *

Юридична консультаціяДопублікаційна експертизаПравовий захист у судіСкладання інформаційного запиту

Завантажте документи/файли

* - обов'язкові поля

×














×